Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

213 стійкість є базовою потребою сучасного освітянина. Під нею розуміють «здатність людини чинити опір негативним стресовим факторам, зберігати контроль над емоціями, поведінкою і прийняттям рішень» [8]. Інтерес сучасних науковців до специфіки емоційного та професійного вигорання викладачів в умовах воєнного часу невпинно зростає [9, 10]. У цьому контексті постає цілком резонне питання: що могло б допомогти останнім знизити рівень тривоги та зменшити відчуття страху під час війни? На наш погляд, зниженню рівня тривоги й зменшенню відчуття страху можуть сприяти наступні досить прості, але разом із тим дуже дієві практики та види діяльності: техніки заземлення (5-4-3-2-1); дихальні вправи (черевне дихання, «дихання за квадратом»: вдих – пауза – видих – пауза); майндфулнес (практики усвідомленості); тілесні практики (прогресивна м’язова релаксація за Джекобсоном, «сканування тіла» перед сном); техніка «тут і тепер» (послідовне фокусування на зорових образах, звуках, внутрішніх відчуттях протягом 1 хвилини кожне); техніка «тиша» (безоціночне спостереження за власними думками без будь-яких намагань їх контролювати); ведення щоденника думок та емоцій; ведення щоденника вдячності; розвиток навички бачити в кожній непростій ситуації хоча б щось хороше; регулярний і якісний сон; збалансоване харчування; прогулянки на свіжому повітрі; фізичні вправи; танці; спів; прибирання в квартирі; структурованість дня (планування); зміна видів діяльності протягом дня; медитації; хобі; арттерапія; музикотерапія (прослуховування класичної музики); звукотерапія (прослуховування звуків природи); теплий трав’яний чай; теплий душ; ароматерапія; інформаційна гігієна; зоотерапія; молитви; соціальна підтримка (сім’я, друзі, групова психотерапія); індивідуальна терапія у психолога; техніка «зупини думку» (стоп, перемикання, заміна); рефреймінг (переписування негативної думки на більш нейтральну або позитивну); щоденний запис трьох речей, які вдалися або принесли задоволення; техніка «цунамі» (розкручування в уяві ситуації, що викликає страх або тривогу, до катастрофічного кінця); фармацевтична допомога (за необхідності та обов’язково під наглядом лікаря-психіатра).