Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

269 3.3. Робота з класним колективом Класний колектив може виступати як ресурсом підтримки, так і джерелом додаткового стресу. Завдання вчителя полягає у формуванні безпечного соціального середовища:  делікатно пояснити учням, що їхній однокласник переживає складний період;  сформувати базові правила підтримки (уникання болісних запитань, жартів на тему втрати, прояв доброзичливості);  розвивати культуру емпатії замість жалю [15]. Для запобігання повторній травматизації важливо уникати:  висловлювань «час лікує», «тримайся», «будь сильним»;  порівняння з іншими дітьми;  ігнорування емоційного стану;  вимог швидкого «повернення до норми»;  примусу до обговорення втрати. Такі дії можуть поглиблювати травматичний досвід. Ефективна підтримка дитини передбачає партнерську взаємодію школи та сім’ї. Вчителю доцільно підтримувати регулярний контакт із опікунами або іншим із батьків, узгоджувати підходи до навчання та поведінкових очікувань, а також не перекладати відповідальність повністю на сім’ю [11]. Висновки Втрати батьків-воїнів у дітей формують комплексну психотравму. Дослідження показують, що смерть батька або матері у бойових умовах впливає не лише на емоційний стан, а й на когнітивні, соціальні та фізіологічні аспекти розвитку. Діти демонструють постійну тривогу, труднощі саморегуляції, апатію або імпульсивну поведінку, порушення прив’язаності та проблеми з навчанням [4, 6, 10]. Поведінка у школі відображає внутрішній стан дитини. Травма проявляється через зниження академічної успішності, проблеми з