Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

291 Виклад основного матеріалу Сучасні воєнно-політичні трансформації істотно впливають на функціонування освітніх систем і змушують переосмислювати їхню роль у забезпеченні стійкості суспільства. Умови війни створюють нові ризики для життя, здоров’я та психологічного благополуччя людини, що потребує формування в освітньому середовищі відповідних компетентностей, спрямованих на підготовку особистості до життя в умовах невизначеності та загроз. Освіта в таких обставинах набуває не лише пізнавальної, але й безпекової функції, оскільки сприяє формуванню культури відповідальної поведінки, здатності до адаптації та збереження життєвої стійкості [1]. Переосмислення ролі освіти в умовах воєнних викликів пов’язане з необхідністю інтеграції безпекових компонентів у зміст освітніх програм. Освітній процес дедалі більше орієнтується на формування комплексних компетентностей, що включають знання про ризики, навички безпечної поведінки, здатність до критичного мислення та психологічну готовність до подолання кризових ситуацій. Такий підхід сприяє підготовці учнів і студентів до реальних викликів сучасного світу та забезпечує розвиток життєстійкості особистості [2]. У науковому дискурсі поняття культури безпеки розглядається як система цінностей, норм поведінки та компетентностей, що визначають ставлення людини до власної безпеки та безпеки оточуючих. Формування культури безпеки передбачає не лише засвоєння теоретичних знань, але й розвиток практичних навичок реагування на загрози, здатності до взаємодії в кризових умовах та відповідального прийняття рішень. У цьому сенсі освіта виступає ключовим інструментом формування безпечного суспільного середовища [3]. Важливим компонентом культури безпеки є життєстійкість особистості, що характеризується здатністю людини адаптуватися до складних життєвих обставин, зберігати психологічну рівновагу та ефективно діяти у кризових ситуаціях. Розвиток життєстійкості передбачає формування емоційної стабільності, соціальної відповідальності, навичок саморегуляції та критичного