Вітальна безпека особи, суспільства і держави в умовах війни : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 7-9 квітня 2026 р. - Київ, 2026. - 334 с.

299 Ключові слова: вітальна безпека, вітальна стійкість, студентська молодь, психологічна адаптація, комунікативна стійкість, заклад вищої освіти, війна, ВПО. Сучасний науковий дискурс дедалі виразніше демонструє відхід від вузького державоцентричного розуміння безпеки до людиноцентричної моделі, у межах якої головним референтом захисту стають життя, гідність, здоров’я, психосоціальна стійкість та здатність людини до збереження суб’єктності. Одним із ключових міжнародних джерел цього повороту став Human Development Report 1994 , у якому в Програмі розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН, англ. UNDP ) вводиться поняття human security і зміщується акцент із безпеки територій на безпеку людей, а з озброєнь – на розвиток і захист людського життя [1]. У цій логіці безпека має забезпечувати свободу від страху та свободу від нужденності. Нормативно-ціннісним фундаментом такого підходу є міжнародне право прав людини. Загальна декларація прав людини закріплює право на життя, свободу, особисту недоторканність і людську гідність [2]. Конституція ВООЗ визначає здоров’я як стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороби [3]. Sendai Framework for Disaster Risk Reduction 2015–2030 пов’язує стійкість із розумінням ризику, управлінням вразливістю та переходом до превентивної логіки дій [4]. Отже, в сучасному міжнародному дискурсі безпека дедалі чіткіше осмислюється як комплекс умов збереження людського життя і функціонування. У цьому ширшому правовому й науковому контексті особливої ваги набуває внесок І. М. Рижова та П. В. Ящука . У спільній праці автори визначають вітальну безпеку як інтегральну гуманітарну парадигму, що охоплює систему умов, механізмів і стратегій збереження життя в умовах багатовекторних загроз [5]. Вони наголошують, що така парадигма має поєднувати пріоритет життя, гідності, здоров’я, психосоціальної стійкості, самозахисту, медико-правових гарантій, психологічної підтримки та соціальної