Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Education Forum‖ (June 1-3, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 206 p.

134 Подальший розвиток медіанаративу засвідчує помітне зміщення акцентів. У заголовках 24 лютого 2023 року зростає частка меморіально-рефлексивних і дипломатичних конструкцій: « Реконструкція 24 лютого: Підготовка до вторгнення », « 365 днів війни », « Ми почули тривогу, літаки, бабахи... почалась війна: найстрашніший день лютого очима дітей », « Підтримати Україну і покарати агресора: які задачі стоять перед Європою », « Швеція виділяє ще понад 47 млн євро на допомогу Україні », « США ... оголосять новий пакет військової допомоги Україні » [2]. Тут привертає увагу зміна тональності: предикати руйнування витісняються лексикою свідчення, ретроспекції, солідарності та міжнародної підтримки. У лінгвістичному плані це означає перехід від переважно фактографічного заголовка до заголовка-інтерпретанта, де часовий дейксис (« 365 днів », « річниця », « очима дітей ») посилює меморіальний вимір комунікації. Аналогічну тенденцію – хоча й в іншій платформній площині – фіксує медіафахівець, постдокторант Бернського університету Микола Махортих, який констатує різке зростання телеграм-активності після повномасштабного вторгнення та зміну тематичних пріоритетів воєнної комунікації українських політиків [3]. У ширшому контексті інформаційної боротьби продуктивною є й позиція Пітера Померанцева, який наголошує, що протидія пропаганді передбачає не лише спростування дезінформації, а й опанування механізмів уваги, довіри та емоційної ідентифікації аудиторії [4]. З огляду на це, можна припустити, що воєнний медіадискурс поступово набував не тільки оперативно- інформативного, а й архівно-меморіального та стратегічно мобілізаційного характеру: заголовок почав працювати як інструмент колективного згадування, ретроспективної реконструкції та цілеспрямованого смислотворення. Заголовки 24 лютого 2024 року виявляють уже гібридну модель воєнного наративу. З одного боку, у стрічці зберігається мова небезпеки: « Ворог атакував громаду Сумщини 12 ракетами », « Росіяни посилили обстріли Запорізької області », « На Мар’їнському напрямку ворог намагався 44 рази прорвати оборону » [2]. З іншого боку, суттєво посилюються заголовки з семантикою