Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Education Forum‖ (June 1-3, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 206 p.

193 Богословська еволюція та передумови співпраці . Костельник прийшов до співпраці з радянською владою, маючи за плечима тривалу богословську еволюцію. Ще в міжвоєнний період він критикував низку аспектів латинізації УГКЦ та виступав за повернення до автентичної візантійської традиції [4, с. 156]. Ця позиція виявилася у його численних наукових і публіцистичних працях: Костельник вважав, що надмірне тяжіння греко-католицького обряду до римських норм деформує питомий характер Церкви та відчужує її від православного масиву. Водночас необхідно розрізняти критику конкретних практик Церкви та згоду на її знищення як інституції. Богослов, який прагнув реформ, і священик, що підписує акт про ліквідацію, це не одна й та сама позиція. Як зазначає Боцюрків у виданій в Україні монографії, радянські спецслужби вміло використовували богословські розчарування Костельника для легітимізації ліквідаційного процесу [7, с. 89]. Серед вітчизняних дослідників цю думку розвиває В. Марчук, який звертає увагу, що «зручними» інструментами влада намагалася зробити насамперед авторитетних і публічно відомих церковних діячів [5, с. 218]. Важливо враховувати, що Костельник не був ізольованою фігурою. До Ініціативної групи увійшли й інші священики, частина з них діяла під безпосередньою погрозою репресій, частина, можливо, ділила богословські симпатії Костельника до православної традиції. Характерно, що радянська сторона цілеспрямовано шукала саме теологічно грамотних людей, здатних дати «церковне» обґрунтування «возз'єднанню». Костельник, маючи статус визнаного богослова й письменника з авторитетом серед галицького духовенства, ідеально підходив для цієї ролі. Системний контекст: арешти єпископату та механізм державного тиску . Для розуміння будь-яких індивідуальних рішень у 1945–1946 роках необхідно усвідомити масштаб інституційного знищення, якого зазнала УГКЦ напередодні Собору. Арешт митрополита Йосипа Сліпого та єпископату УГКЦ у квітні 1945 року став ключовою передумовою, що суттєво ослабила