Proceedings of the International scientific and practical conference ―Cambridge Education Forum‖ (June 1-3, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Cambridge, United Kingdom, 2026. - 206 p.

69 комунікації між школою та родинами. У той же час 58% вчителів зазначили, що активно співпрацюють із батьками, 32% – іноді, і 10% – не співпрацюють взагалі. Така розбіжність у відповідях свідчить про відсутність єдиної системи взаємодії та різне сприйняття рівня комунікації з обох сторін. Суттєвими є також труднощі, пов’язані з особливостями розвитку дітей з аутизмом. Найчастіше педагоги відзначали комунікативні бар’єри (68%) та поведінкові труднощі (62%). 47% учителів вказали на недостатність методичних матеріалів, а на відсутність належної підтримки спеціалістів – 23%. Батьки, у свою чергу, підтверджують наявність значних труднощів у дітей: 62% зазначають проблеми у спілкуванні, 55% – поведінкові труднощі, 48% – складність у засвоєнні навчального матеріалу, а недостатню увагу з боку педагогів – 27%. Важливим показником є також рівень задоволеності батьків. Лише 28% повністю задоволені умовами навчання, 44% – частково, 20% – скоріше не задоволені, а 8% – не задоволені зовсім. При цьому 78% батьків загалом позитивно оцінюють ставлення вчителів до дитини (32% – дуже позитивне, 46% – позитивне), однак лише 38% вважають, що дитина постійно отримує необхідну підтримку. Суттєвим є і рівень взаємодії з фахівцями: 52% батьків співпрацюють постійно, 34% – іноді, 10% – рідко, 4% – не співпрацюють. Це підтверджує наявність частково налагодженого, але нестабільного партнерства між сім’єю та закладом освіти. Отже, узагальнюючи результати, можна констатувати, що основними проблемами є: • недостатня та нерівномірна підготовка педагогів (лише 18% високий рівень підготовки); • нестабільна робота фахівців супроводу (лише 35-48% регулярної підтримки залежно від групи респондентів); • слабка комунікація між школою та батьками (41% регулярного інформування);