Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

121 адміністративних послуг, скорочення надмірних бюрократичних перепон та покращення якості взаємодії між державою і громадянами. Поглиблюючи аналіз нормативно-правового забезпечення цифровізації адміністративних процедур в Україні, варто зазначити, що чинне законодавство формує загальні засади функціонування електронних послуг, однак не забезпечує їх достатньої процесуальної деталізації [1]. Зокрема, Закон України «Про адміністративні послуги» передбачає можливість подання документів і отримання послуг в електронній формі, проте не встановлює чіткого алгоритму реалізації відповідних процедур на кожному етапі та не містить уніфікованого процесуального стандарту для цифрового формату [2]. Водночас Закон України «Про електронні документи та електронний документообіг» визначає правовий статус електронного документа та закріплює його юридичну рівнозначність паперовому за умови використання електронного підпису, що створює базові передумови для розвитку електронної взаємодії [3]. Важливе значення у сфері цифровізації адміністративних процедур має також Закон України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», який регламентує застосування електронної ідентифікації, підпису, печаток та часових міток як ключових елементів електронної адміністративної процедур [4]. Поряд із цим суттєву роль відіграють підзаконні нормативно- правові акти, прийняті Кабінетом Міністрів України та центральними органами виконавчої влади, які конкретизують окремі аспекти надання адміністративних послуг у цифровій формі. Зокрема, нормативне закріплення функціонування Єдиного державного вебпорталу електронних послуг визначає платформу «Дія» як основний інструмент доступу до електронних сервісів, що свідчить про поступове формування інституційної основи цифрової трансформації [1]. Упровадження цифрових технологій сприяє підвищенню швидкості та якості надання адміністративних послуг, зниженню корупційних ризиків і формуванню більш високого рівня довіри громадян до органів державної влади, а також відкриває можливості для розвитку електронного документообігу та використання аналітичних інструментів, що підвищують ефективність