Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

149 Як наслідок, створюються умови для гнучкого превентивного реагування на динамічні зміни безпекового середовища та мінімізації наслідків матеріалізованих ризиків (кризових подій), забезпечуючи синергетичний ефект управління як на локальному рівні лінійних підприємств, так і в масштабах усієї транспортної мережі. Сучасні телематичні датчики, встановлені безпосередньо на вагонах, здатні в режимі реального часу передавати на сервери дані про температуру всередині цистерни, тиск газів та точні GPS-координати потяга. Це має першорядне значення під час транспортування вибухонебезпечних сумішей, які можуть детонувати при перегріві на сонці. Диспетчер бачить відхилення від норми задовго до того, як ситуація перейде межу незворотності. Він отримує вікно часу, щоб зупинити поїзд на безпечній відстані від міської забудови та завчасно викликати підрозділи рятувальників. Управління ризиками поступово еволюціонує від простого реагування на аварії до превентивного моделювання можливих загроз. Сучасний інжиніринг кризових ситуацій базується на математичному розрахунку ймовірностей. Аналітики оцінюють два базові параметри: частоту виникнення інциденту та руйнівну силу його наслідків. Сходження порожнього товарного вагона має високу ймовірність, але відносно легкі наслідки. Натомість вибух цистерни з рідким пропіленом трапляється вкрай рідко, проте зона суцільного руйнування сягає сотень метрів. Європейський підхід до оцінки ризиків передбачає побудову так званих «дерев відмов» та «дерев подій» [9]. Ці математичні інструменти дозволяють простежити всі можливі сценарії розвитку аварії від найдрібнішої першопричини, як-от злам бокової рами візка, до фінального результату у вигляді масштабної пожежі чи викиду токсичної хмари. Технічний стан залізничної інфраструктури та рухомого складу залишається головним болем для багатьох країн. Парк спеціалізованих вагонів невпинно старіє. Метал втомлюється від нескінченних циклів навантаження, а агресивні хімічні речовини поступово роз'їдають стінки котлів зсередини.