Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

167 бюрократичних процедур зміни цільового призначення через нестабільну роботу державних реєстрів [10, с. 465]. Додатковими деструктивними чинниками виступають дефіцит та рекордна вартість оренди будівельної техніки, логістичні збої через блокування кордонів та вимушений дистанційний шефмонтаж складського обладнання вітчизняними фахівцями. Водночас у прифронтових регіонах (Харків, Запоріжжя, Дніпро, Миколаїв) відбулася кардинальна зміна структури попиту: вихід операторів високомаржинальних сегментів зумовив падіння орендних ставок до історичного мінімуму [11, с. 129]. Функціональне призначення складської інфраструктури Сходу та Півдня трансформувалося у формат короткострокового крос-докінгу для товарів сектору FMCG, фармацевтики та гуманітарних вантажів з метою мінімізації безпекових та фінансових ризиків. Дефіцит площ на безпечних територіях змусив багатьох гравців переглянути алгоритми управління запасами. Раніше вигідніше було зберігати кількамісячний запас товару на величезному складі, оптимізуючи витрати на закупівлі великими партіями. Зараз компанії переходять на роботу «з коліс». Запас штучно скоротився до тижневого або навіть денного ліміту [13]. Це вимагає ювелірної точності від відділів закупівель та диспетчерів транспортної логістики. Найменша затримка вантажівки на кордоні через процедури митного контролю або страйки іноземних перевізників миттєво створює порожні полиці в супермаркетах. Склад перестав бути місцем довготривалого зберігання та замороження капіталу. Він трансформувався у високошвидкісний вузол сортування вантажу. Нестача якісної інфраструктури стимулювала вимушену кооперацію між прямими конкурентами. Логістичні підприємства почали спільно орендувати великі ангари, розділяючи між собою операційні витрати на воєнізовану охорону, промислові генератори та обслуговування складської техніки. З'явилася практика шерінгу ресурсів. Коли в одного оператора є вільна розвантажувальна рампа на кілька годин, він здає її в суборенду іншому. Цей обмін ресурсами знімає напругу на перевантажених вузлах обробки вантажів.