Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

170 диверсифікація складів та попит на середньотоннажний транспорт спричинили зростання логістичних витрат, які мінімізуються шляхом використання цифрових фрахтових бірж (Lardi-Trans, Della) для пошуку попутних вантажів [7]. Функціонування логістичних комплексів характеризується абсолютною залежністю від стабільного енергопостачання, оскільки дефіцит потужності паралізує операційні процеси та створює критичні ризики для температурних режимів зберігання фармацевтичної та FMCG-продукції [11, с. 128]. Для забезпечення безперервності бізнес-процесів оператори змушені впроваджувати стратегії автономізації: • застосування дизель-генераторних установок, що призводить до мультиплікації OPEX через високу собівартість автономної генерації та додаткові витрати на сервісний персонал [15, с. 79]. • модернізація парку складської техніки шляхом переходу на літій-іонні акумулятори з технологією швидкого заряджання в умовах жорстких лімітів мережі [12, с. 98]. • інтеграція відновлюваних джерел енергії (дахових СЕС потужністю 1–2 МВт) для нівелювання пікових навантажень та компенсації базового енергоспоживання інфраструктури. • диверсифікація телекомунікаційних каналів за допомогою супутникових терміналів Starlink для підтримання безперебійної синхронізації з хмарними WMS-платформами [1]. Паралельно з інфраструктурно-енергетичними деструкціями логістичний сектор зазнає значного антропогенного тиску через критичний дефіцит лінійного персоналу. Активізація мобілізаційних процесів та міграційні відтоки зумовили втрату вагомої частки чоловічої робочої сили, на яку традиційно спиралася складська інфраструктура (водії штабелерів, комплектувальники, механіки), сформувавши кадровий дефіцит на рівні 30–40% [5]. Наслідком цього стало зниження темпів обробки вантажопотоків та пролонгація простою магістрального транспорту на рампах.