Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

219 Поступова інтеграція України до європейського та євроатлантичного простору зумовлює стрімке зростання потреби у забезпеченні ефективної міжкультурної та професійної комунікації. У цьому контексті володіння англійською мовою трансформується із базової освітньої компетентності на один із ключових пріоритетів загальнодержавного розвитку. Особливої актуальності зазначена тенденція набуває у військовій сфері. В умовах модернізації Збройних Сил України та досягнення повної оперативної взаємосумісності зі стандартами НАТО (зокрема, STANAG 6001) [1], здатність військовослужбовців вести вільний професійний діалог, координувати спільні дії, а також засвоювати новітній військово-технічний досвід держав-партнерів є запорукою успішного виконання бойових та навчальних завдань. Згідно з чинними постановами Уряду, належний рівень володіння іноземною мовою є обов‘язковою умовою для проходження служби, кар‘єрного зростання та призначення на керівні посади осіб офіцерського, сержантського і старшинського складу. Водночас на шляху до реалізації цих стратегічних завдань постає низка суттєвих лінгводидактичних та психолого-педагогічних викликів, які є зумовлені специфікою формування навчальних груп. Практика свідчить, що мовна підготовка військовослужбовців часто відбувається в умовах крайньої гетерогенності (неоднорідності) контингенту як за рівнем початкових знань, так і за віковими характеристиками. Особливо гострою є проблема диверсифікації (розбіжності) внутрішньої мотивації слухачів. Старші за віком військовослужбовці, які мають значний службовий та бойовий досвід, демонструють високий рівень прагматичної вмотивованості й чітке цілепокладання, оскільки усвідомлюють пряму залежність між знанням мови та ефективністю виконання професійних завдань чи кар'єрним зростанням, в той час як у молодшої вікової групи (зокрема, курсантів) нерідко спостерігається брак стійкого пізнавального інтересу, а вивчення іноземної мови сприймається ними як формальний елемент обов'язкового освітнього процесу, що суттєво знижує загальну ефективність та якість навчання у змішаних групах.