Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

240 Поняття лінгвістичної картини світу (ЛКС) є ключовим концептом когнітивної лінгвістики і позначає сукупність уявлень про дійсність, закріплених у мові конкретного народу у вигляді концептів, категорій, семантичних полів та граматичних структур. ЛКС є не простою сукупністю значень, а системою з ієрархічною організацією, в якій окремі концепти пов'язані між собою через концептуальні метафори, фрейми та когнітивні схеми. Ця система функціонує як фільтр між людиною та об'єктивною реальністю і великою мірою визначає способи категоризації, оцінювання та переживання дійсності. Центральною для педагогічних імплікацій ЛКС є гіпотеза лінгвістичної відносності, що у своїй сильній версії (Б. Ворф) постулює детермінованість мислення мовними структурами, а у слабкій — вплив мовних категорій на когнітивні преференції та звичні способи мислення. Сучасна когнітивна наука підтримує помірний варіант гіпотези: мова не визначає мислення жорстко, але надає перевагу певним способам концептуалізації (Boroditsky, 2011). З дидактичної точки зору це означає, що засвоєння іноземної мови неминуче потягне за собою певну трансформацію наявних когнітивних схем — і саме ця трансформація є показником справжнього мовного розвитку, а не лише накопичення словникового запасу.