Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

307 тривожність і депресивні переживання, що ускладнює процес прийняття кар'єрних рішень [5]. Метою представленого дослідження було вивчення зв'язку між інтолерантністю до невизначеності та рівнем суб'єктивного стресу в ситуації прийняття кар'єрних рішень у молоді. Вибірку склали 228 осіб віком 18–40 років (M=23,13; SD=6,57), з них 38 чоловічої та 190 жіночої статі. Для вимірювання рівня суб'єктивного стресу застосовано п'ятибальну самооціночну шкалу, де 5 відповідає високому рівню напруження, а 1 – низькому. Інтолерантність до невизначеності діагностувалась за допомогою шкали IUS-12, що містить дві субшкали: прогностичної тривоги (когнітивна схильність очікувати негативні наслідки невизначених подій) та гнітючої тривоги (поведінкове уникнення невизначених ситуацій). Кар'єрні орієнтації досліджувались за методикою «Якорі кар'єри». Обробку даних здійснено методами описової статистики та кореляційного аналізу Пірсона у програмі SPSS Statistics 23.0. Встановлено, що рівень суб'єктивного стресу в ситуації прийняття кар'єрних рішень в середньому є помірним (M=2,96; SD=1,28), однак висока варіативність показників свідчить про суттєві міжіндивідуальні відмінності у переживанні кар'єрного вибору серед української молоді. Інтолерантність до невизначеності також перебуває на помірному рівні, при цьому прогностична тривога є більш вираженою порівняно з гнітючою, що відображає переважання когнітивного компоненту ІН над поведінковим у досліджуваній вибірці. Кореляційний аналіз виявив статистично значущі зв'язки між рівнем суб'єктивного стресу та показниками інтолерантності до невизначеності (табл. 1).