Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

363 проєктування реставраційних заходів, аналізу конструктивного стану та створення цифрових архівів. Не менш перспективним інструментом є BIM-моделювання (Building Information Modeling). Завдяки інтеграції геометричних, конструктивних та історичних даних BIM-технології забезпечують комплексне управління процесом відновлення. Вони дозволяють координувати роботу різних спеціалістів, скорочувати терміни проєктування та мінімізувати ризик втрати цінної інформації [11]. У сфері охорони культурної спадщини дедалі більшого поширення набуває концепція Heritage BIM, що адаптує цифрові інструменти до специфіки історичних об'єктів. Поєднання цифрової документації, історико-архітектурних опорних планів та геоінформаційних систем створює нові можливості для прийняття обґрунтованих рішень у процесі відбудови. Таким чином, сучасні технології можуть виступати своєрідним мостом між потребою оперативного відновлення та вимогами наукової реставрації. Вони не усувають етичних і концептуальних суперечностей, але значно розширюють інструментарій для пошуку компромісних рішень. Дилема між архітектурною автентичністю та швидкою відбудовою є однією з ключових проблем сучасної теорії та практики охорони культурної спадщини. З одного боку, суспільство потребує оперативного відновлення міського середовища, житлової інфраструктури та символічних орієнтирів колективної пам'яті. З іншого боку, надмірне спрощення відбудовних процесів може призвести до втрати історичної достовірності та поступового руйнування культурної ідентичності [9, с. 61-68] Аналіз міжнародних стандартів свідчить, що автентичність залишається фундаментальною цінністю пам'яткоохоронної діяльності. Проте сучасні підходи дедалі частіше визнають необхідність урахування соціального контексту, культурних потреб громади та особливостей конкретної ситуації. Досвід повоєнної реконструкції різних країн демонструє відсутність універсальної моделі відновлення спадщини.