Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

368 на зону «banchetto» (велика громадська трапеза) та «angolo del focolare» (куток біля вогнища) — досі залишається продуктивним прийомом. У сучасних ресторанах він трансформується у виділення парадної зони з великими столами та банкетними диванами, і більш камерних кутків з приглушеним освітленням і крамними лавами [5, с. 204]. Таке зонування забезпечує заклад конкурентною перевагою: він одночасно приваблює як великі компанії, так і пари та ділових гостей. Адаптація до умов вітчизняного ринку. Практика українських дизайн- студій свідчить, що «чиста» реплікація традиційного італійського інтер'єру (повна облицювання природним каменем, антикварна меблі, ліпні стелі) є економічно недоцільною для більшості вітчизняних операторів. Натомість поширюється підхід «нео-середземноморського мінімалізму»: збереження колірної гами, принципів освітлення та деталей (теракотова плитка, арочна ніша, латунні світильники), але з використанням сучасних матеріалів- замінників [6, с. 77]. Такий підхід відповідає концепції «heritage branding» — апеляції до культурної пам'яті аудиторії без буквального відтворення оригіналу. Сучасні тренди. Аналіз міжнародних ресторанних видань (Architectural Digest, Frame, Domus) та виставки Salone del Mobile 2023–2024 дозволяє виокремити кілька актуальних напрямів: а) «rusticity re-framed» — навмисно незавершені поверхні у поєднанні з luxury-меблями; б) «verde mediterraneo» — масштабне введення живих рослин у дусі кімнатних садів Капрі; в) інтеграція відкритих кухонь за типом «cucina a vista» як медіативного перформансу; г) використання локального виробника кераміки замість імпортованої продукції як відповідь на «slow design» рух [7, с. 34–36]. Висновки. Проведений аналіз засвідчує, що італійський стиль зберігає значний потенціал в арсеналі сучасного дизайнера ресторанних просторів. Його стійкість зумовлена глибоким антропологічним корінням — зверненням до архетипів домашнього вогнища, спільної трапези та відчутної матеріальності. Ключовими стильоутворюючими елементами є природна колірна гама, фактурні поверхні, арочні форми та тематичне декорування, що разом формують ефект