Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

380 підтверджують: музикотерапія, безумовно, значно полегшує симптоми хвороби. Автори доводять, що стабільне, передбачуване й гармонійно організоване музичне середовище (що є базовою ознакою класико-романтичного академічного репертуару) здатне переналаштовувати пошкоджені стресом нейронні зв‘язки. Цим підтверджується думка, що складні архітектонічні структури (наприклад, сонатна форма чи поліфонічні жанри) є не просто естетичною конструкцією, а інструментом регуляції та впорядкування хаотичного внутрішнього стану травмованої особистості. У статті доведено вплив музики на метаболізм дофаміну. Автори вважають це сильним аргументом для модернізації вищої музичної освіти: академічне виконавство перестає бути лише «мистецтвом для філармонічних залів» і легітимізується як дієва, науково доведена терапевтична інтервенція в кризових соціумах [4]. Реабілітаційний потенціал академічного мистецтва ґрунтується на складних нейробіологічних процесах, які запускаються під час сприйняття або створення музики. Ідеться, зокрема, про феномен нейропластичності та структурування хаосу. Психотравма руйнує когнітивні зв‘язки, дезорганізує внутрішній світ людини, викликаючи відчуття безпорадності й хаосу. Академічна музика (особливо твори епохи Бароко і класицизму – Й. С. Баха, В. А. Моцарта, Л. ван Бетховена) має чітку архітектоніку, вивірені математичні пропорції та строгу логіку розвитку. Сприйняття такої структурованої звукової тканини допомагає мозку травмованої людини підсвідомо «впорядковувати» внутрішній хаос, повертаючи відчуття стабільності та передбачуваності. Важливим інструментом реабілітації є регуляція вегетативної нервової системи. Живе виконання академічної музики (на відміну від цифрових записів) має унікальний акустичний спектр і обертонову насиченість. Певні частоти й тембри (особливо струнно-смичкових інструментів та фортепіано), а також гармонічні послідовності здатні знижувати рівень кортизолу (гормону стресу), урівноважувати серцевий ритм і переводити нервову систему з режиму симпатичного збудження («бийся або біжи») у режим парасимпатичного відновлення.