Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

382 пережив кризу) переходить від пасивного слухання до активного виконавського процесу. Залучення до активного музикування сприятиме поверненню соматичного контролю. Психотравма часто призводить до дисоціації – людина «втрачає зв‘язок» із власним тілом, з‘являються хронічні м‘язові затиски. Гра на фортепіано чи скрипці потребує надтонкої координації, усвідомленого дихання, специфічного тонусу великої та дрібної моторики. Процес видобування звуку змушує виконавця повністю «повернутися в тіло», заземлитися, що є базовою вимогою в терапії травми. Актуальності набуває відновлення професійної ментальності студентів та поранених митців. Для студентів музичних закладів вищої освіти й академічних музикантів, які зазнали поранень чи психологічного шоку через війну, повернення до виконавської практики є актом відвоювання власної ідентичності. Робота над виконавським текстом активізує довготривалу пам‘ять, вольові якості, аналітичне мислення, відвертаючи від нав‘язливих спогадів (флешбеків) та депресивних станів. Колективне ансамблеве музикування стає ефективним тренінгом комунікації. Гра в дуеті чи тріо потребує максимальної емпатії, уміння слухати партнера, поступатися або брати лідерство. Для людей, чия довіра до світу була підірвана травмою, ансамблеве виконавство стає безпечною мікромоделлю відновлення міжособистісних зв‘язків. Впровадження реабілітаційної моделі у вищу музичну освіту надзвичайно перспективне. Для того, щоб академічне виконавство стало системним інструментом реабілітації, необхідно модернізувати саму систему підготовки музикантів у вищих навчальних закладах. Цінним постає введення міждисциплінарних курсів. Адже сучасний вокаліст, піаніст чи інструменталіст має володіти не лише технологією гри, а й основами психології стресу, арт- терапії та специфікою музичної взаємодії з різними категоріями слухачів (із пораненими, дітьми з деокупованих територій тощо). Доцільно впроваджувати