Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society in Times of War‖ (June 5-7, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 417 p.

44 податку на прибуток для окремих видів діяльності. Однак ці механізми залишаються розрізненими, недостатньо прописаними й не створюють системної конкурентної переваги для виробництва продукції з високою доданою вартістю порівняно з експортом сировини або напівфабрикатів. Підприємство, яке виробляє технологічну тріску або паливні пелети, отримує фактично ті самі умови оподаткування, що й підприємство, яке експортує пиловник або балансову деревину. Ситуація ускладнюється тим, що після часткового зняття ембарго на експорт необробленої деревини, запровадженого під тиском зобов‘язань перед Світовою організацією торгівлі, вивезення круглого лісу за кордон знову стало економічно доцільним. У результаті на внутрішньому ринку домінують пропозиції необробленої або первинно обробленої деревини, а інвестиції в сучасні потужності з глибокої переробки – наприклад, целюлозно-паперові комбінати або виробництво меблевих плит високої щільності – залишаються мінімальними. Державне регулювання тут демонструє явну неспроможність: відсутність диференційованих ставок рентної плати залежно від кінцевого продукту переробки, брак митного захисту для внутрішнього ринку та нерозвиненість механізмів спільного фінансування інвестиційних проектів у деревообробці – усе це консервує сировинну модель галузі [2]. Критичним недоліком чинної системи є також майже повна відсутність реальної відповідальності підприємств за лісовідновлення. Лісовий кодекс формально зобов‘язує лісокористувача проводити посадку нових насаджень на місці вирубаних ділянок, однак контроль за якістю цих робіт зведений до мінімуму. Державна екологічна інспекція перевіряє факт посадки, але не здатна оцінювати приживлюваність саджанців, їх відповідність породному складу або довгострокову перспективу вирощування продуктивного лісу. Підприємства, особливо ті, що працюють за договорами з державними лісгоспами, часто обмежуються мінімальним набором заходів: закупівля дешевих, неякісних саджанців, посадка без належної підготовки ґрунту та подальший покинутий догляд. У результаті значна частина лісовідновлювальних робіт виявляється