Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

8 місцевому рівні може стати одним із головних бар’єрів ефективної децентралізації та інституційного розвитку освіти. Тому підвищення кваліфікації управлінських кадрів має розглядатися як складник інституційної спроможності освітньої системи. Важливою умовою багаторівневого врядування є розвиток інформаційно-аналітичних систем. Управлінські рішення у сфері освіти мають ґрунтуватися на достовірних даних про кількість здобувачів освіти, кадрове забезпечення, стан освітньої мережі, результати навчання, потреби громад, безпекові ризики та фінансові можливості. Дані мають циркулювати між державним, регіональним, місцевим та інституційним рівнями, забезпечуючи зворотний зв’язок і можливість коригування політики. Міжнародний досвід підтверджує, що сучасні освітні системи потребують гнучких моделей управління, здатних поєднувати стратегічну роль держави з автономією місцевих спільнот і закладів освіти. У звіті OECD Education Policy Outlook 2022 наголошено на необхідності трансформації освітніх траєкторій, розвитку системної стійкості та підтримки здобувачів освіти впродовж життя [4]. Для України ці підходи є особливо актуальними, оскільки освіта має одночасно забезпечувати стабільність у кризових умовах, підтримувати людський капітал і створювати основу для післявоєнного відновлення. Отже, багаторівневе врядування у сфері освіти є важливою умовою ефективного публічного управління та інституційного розвитку освітньої системи. Його сутність полягає у поєднанні стратегічного державного регулювання, регіональної координації, місцевої відповідальності та автономії закладів освіти. Інституційний аспект цієї моделі охоплює розподіл повноважень, нормативне забезпечення, фінансування, кадрову спроможність, інформаційно-аналітичну підтримку, механізми забезпечення якості та партнерську взаємодію. Перспективним напрямом подальших досліджень є розроблення критеріїв оцінювання ефективності багаторівневого врядування у сфері освіти з урахуванням інституційної спроможності громад, прозорості фінансування, участі громадськості та результативності освітньої політики в умовах воєнного стану й післявоєнного відновлення України. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/2145-19 2. Про повну загальну середню освіту: Закон України від 16.01.2020 № 463-IX // База даних «Законодавство України» / Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/go/463-20 3. Про затвердження Стратегічного плану діяльності Міністерства освіти і науки України до 2027 року: наказ Міністерства освіти і науки України від 07.03.2024 № 276. URL: https://mon.gov.ua/npa/pro-zatverdzhennya-strategichnogo-planu-diyalnosti-ministerstva-osviti-i- nauki-ukrayini-do-2027-roku 4. Education Policy Outlook 2022: Transforming Pathways for Lifelong Learners. Paris : OECD Publishing, 2022. URL: https://www.oecd.org/en/publications/education-policy-outlook- 2022_c77c7a97-en.html