Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science at the Frontier of Progress‖ (June 8-10, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Paris, France, 2026. - 178 p.

9 УДК 351:004 Семенчук Аріна Олегівна студентка Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» м. Київ, Україна СОЦІАЛЬНО-ДЕМОГРАФІЧНІ ЧИННИКИ ЦИФРОВОЇ ГОТОВНОСТІ СІЛЬСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ДО ОТРИМАННЯ ЕЛЕКТРОННИХ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ Анотація. У тезах представлено авторський погляд на проблему трансформації взаємовідносин між органами місцевої влади та сільськими мешканцями в умовах цифровізації. Проаналізовано феномен вікової цифрової нерівності та запропоновано практичні сервісні підходи для подолання бар'єрів доступності публічних послуг. Ключові слова: публічне управління, сервісна держава, цифрова готовність, цифрова нерівність, старостинський округ, Мобільний кейс ЦНАП. Перехід до сервісної модели публічного управління вимагає докорінної зміни філософії взаємодії держави з громадянами. Сьогодні критерієм ефективності влади стає не кількість виданих розпоряджень чи виконаних контрольних функцій, а реальний рівень задоволеності людини отриманим сервісом. Українське законодавство трактує адміністративну послугу як результат здійснення владних повноважень за обов'язковим зверненням особи [1, ст. 1]. Проте, сервісна держава не повинна займати пасивну очікувальну позицію. Запровадження платформи «Дія» та переведення багатьох послуг в онлайн-формат продемонстрували прагнення мінімізувати бюрократичні процедури, але водночас оголили серйозну проблему – нерівномірність цифрової готовності суспільства споживати ці послуги дистанційно. Доцільно підкреслити, що в умовах укрупнення територіальних громад після реформи децентралізації виник серйозний просторовий та соціальний розрив. Якщо міське населення легко адаптується до мобільних застосунків, то мешканці сільських периферій опинилися в ситуації логістичного та технологічного вакууму. Дослідники сервісної моделі держави справедливо зазначають, що публічні послуги мають ґрунтуватися на принципах максимального комфорту та оперативності [2, с. 10]. Проте реалії свідчать про інше: значна частина сільського населення досі змушена долати великі відстані, стикатися з «коридорно-кабінетною» системою або здійснювати «холості візити» до установ через елементарну відсутність чіткої попередньої інформації. На думку автора, тотальна й подекуди примусова цифровізація без урахування соціально-демографічного зрізу конкретних територій лише поглиджує існуючу соціальну несправедливість. Головним чинником, що гальмує цифрову трансформацію на місцевому рівні, є вікова структура населення. Очевидно, що молодь орієнтована на проактивний онлайн-формат, тоді як особи старшого віку та пенсіонери відчувають гострий брак базових цифрових навичок і мають психологічну недовіру до віртуальних реєстрів. Представляється обґрунтованим, що розв'язання цієї проблеми лежить не в площині відмови від електронного урядування, а у впровадженні інструментів так званого «цифрового кураторства» на місцях. Перехід базового рівня управління на модель віддалених робочих місць у старостатах має супроводжуватися трансформацією ролі самого адміністратора [3, с. 7]. Він повинен виступати не просто технічним виконавцем, який приймає документи, а ставати цифровим фасилітатором – людиною, яка допомагає сільському мешканцю адаптуватися до нових технологій, консультує та навчає безпосередньо на прийомі. З метою модернізації сервісної діяльності у сільській місцевості та подолання інформаційних і цифрових бар'єрів у межах цього дослідження запропоновано впровадження гнучкого сервісного менеджменту, що базується на чотирьох конкретних кроках. По-перше, вбачається необхідним кардинально змінити систему інформування. Створення простих, позбавлених складного юридичного жаргону візуальних «маршрутів отримувача послуги» (пам'яток) та їх поширення через друковані носії у громадських місцях та локальні чати в месенджерах дозволить розвантажити персонал від рутинних усних роз'яснень і мінімізує повторні візити громадян.