Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (June 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 145 p.

42 Президент України приймає відповідно до закону рішення про мобілізацію та введення воєнного стану; при цьому рішення про використання (а не застосування, що не є тотожним) Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань може бути прийняте лише у разі збройної агресії проти України; 2) перше речення частини другої статті 4 уповноважує, однак не зобов’язує, ―органи державної влади та органи військового управління, не чекаючи оголошення стану війни, вживають заходів для відсічі агресії‖. Маємо відмітити розмитість конкретики та, як наслідок, відсутність обов’язку щодо вчинення дій та юридичної відповідальності за бездіяльність. Адже, суб’єкти яким адресовані ці положення фактично знеособлені, тому неможливо встановити: які конкретно органи ? які саме заходи та в які терміни ? мають їх вживати. Де-факто такі положення є деклараціями намірів і не мають нормативного навантаження. У зв’язку з чим завдання стосовно вжиття заходів для відсічі агресії мають формальний характер, тому чітко встановити повноту і своєчасність їх виконання тим чи іншим органом практично неможливо. Така неоднозначність правової норми на практиці призводить до свавільного трактування щодо обсягу, змісту, форм, методів та строків виконання відповідних заходів. Використана у другому реченні частини другої статті 4 лексема ―на підставі відповідного рішення Президента України‖, не відповідає принципу правової визначеності та унеможливлює його однакове розуміння. Адже це може бути щонайменше два рішення: 1) прийняте ним рішення, яке ще не подане до Парламенту, або 2) рішення, що вже схвалене Верховною Радою України. Очевидно саме цим пояснюється видання в один день двох тотожних за назвою та майже однакових за змістом Указів Президента України, а саме: а) Указ Президента України від 24.02.2022 № 71 ―Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань‖, який постановляє: – застосовувати Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, для відсічі збройній агресії проти України; – органам державної влади та органам військового управління вживати заходів для відсічі збройній агресії проти України; – цей Указ набирає чинності з 24 лютого 2022 року і підлягає негайному оголошенню через засоби масової інформації. Саме цей Указ, на нашу думку, можна вважати проміжним нормативно-правовим актом, який вже у день його видання легалізував (надав дозвіл військовому командуванню) можливість застосування Збройних Сил України та інших військових формувань. Реально цей Указ можна вважати рішенням Президента України про фактичний початок воєнних (бойових) дій, хоча, більш логічним видається прийняття цього рішення у формі відповідного наказу Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. Слід зазначити, що таке повноваження було передбачено у попередній редакції Закону України ―Про оборону України‖ (стаття 5), яка діяла до прийняття Закону в новій редакції (Закон України № 2020-III від 05.10.2000 року). А саме було передбачено, що Президент України як Верховний Головнокомандувач Збройними Силами України ―приймає рішення та видає наказ Збройним Силам України про ведення бойових дій‖. б) Указ Президента України від 24.02.2022 № 66 ―Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань‖, схвалений Законом України від 03.03.2022 № 2106-IX ( опублікований 06.03.2022 ), який зокрема постановляє: – застосовувати Збройні Сили України, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, для відсічі збройній агресії проти України; – органам державної влади та органам військового управління вживати заходів для відсічі збройній агресії проти України; – цей Указ набирає чинності одночасно із Законом України ―Про схвалення Указу Президента України ―Про використання Збройних Сил України та інших військових формувань‖. При цьому, у Законі України, яким схвалений цей Указ, зазначено, що Закон набирає чинності і застосовується з дня фактичного початку воєнних дій у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, розпочатої 24 лютого 2022 року . Тобто, за вказаного формулювання, Закон набрав чинності на сім днів раніше від дати його прийняття, та на десять днів раніше дня його опублікування. Це суперечить вимогам частини п’ятої статті 94 Конституції України, якою визначено, що Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не перебачено самим законом, але не раніше дня його опублікування .