Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (June 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 145 p.

53 До загально-правових наслідків належать певні обмеження у сфері трудових, службових та інших правовідносин. Наявність судимості може бути перешкодою для зайняття окремих посад у державних органах, правоохоронних структурах, судових установах та інших сферах, де законодавством встановлено спеціальні вимоги до репутації особи. Також судимість може впливати на можливість отримання певних дозволів, ліцензій або допуску до окремих видів діяльності. Кримінально-правові наслідки судимості мають особливе значення для правозастосовної практики. Якщо особа вчиняє нове кримінальне правопорушення під час дії судимості, це може впливати на кваліфікацію діяння, визнаватися повторністю або рецидивом та враховуватися судом під час призначення покарання. Таким чином, судимість виконує не лише облікову, а й превентивну функцію. Водночас кримінальне законодавство України передбачає механізми припинення судимості, які спрямовані на забезпечення реалізації принципу гуманізму та сприяння ресоціалізації засуджених осіб. Одним із таких механізмів є погашення судимості. Його особливістю є те, що воно відбувається автоматично після закінчення встановлених законом строків за умови, що особа не вчинила нового кримінального правопорушення. Погашення не потребує ухвалення спеціального рішення суду чи іншого державного органу. Іншим способом припинення судимості є її зняття. На відміну від погашення, зняття здійснюється виключно за рішенням суду до закінчення строків погашення. Для цього необхідно, щоб особа своєю поведінкою довела виправлення та сумлінне ставлення до виконання покладених на неї обов’язків. Інститут зняття судимості дозволяє враховувати індивідуальні особливості кожної конкретної ситуації та стимулює правомірну поведінку засуджених після відбуття покарання. Важливим напрямом розвитку сучасного кримінального законодавства є забезпечення ефективної ресоціалізації осіб, які відбули покарання. Саме тому інститут судимості повинен не лише виконувати функцію контролю та профілактики правопорушень, а й сприяти поверненню особи до повноцінного суспільного життя після припинення всіх правових наслідків засудження. Висновки Отже, судимість є особливим правовим станом особи, який виникає внаслідок набрання законної сили обвинувальним вироком суду та характеризується наявністю визначених законом правових наслідків. Вона виконує важливу роль у механізмі кримінально-правового регулювання, оскільки впливає на правовий статус особи та враховується при вирішенні питань кримінальної відповідальності. Встановлено, що часові межі судимості охоплюють період від набрання вироком законної сили до моменту її погашення або зняття. Загально-правові та кримінально-правові наслідки судимості мають важливе значення для забезпечення превентивної функції кримінального права та індивідуалізації відповідальності. Погашення та зняття судимості є важливими правовими механізмами, які забезпечують реалізацію принципів гуманізму, справедливості та ресоціалізації осіб після відбуття покарання. Подальше вдосконалення правового регулювання цього інституту має сприяти більш ефективному захисту прав людини та підвищенню результативності кримінально-правової політики держави. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р. № 2341-III. 2. Кримінальне право України. Загальна частина : підручник / за ред. В. Я. Тація. – Харків : Право, 2023. 3. Навроцький В. О. Кримінальне право України. Загальна частина. – Київ : Юрінком Інтер, 2022. 4. Баулін Ю. В. Кримінальне право України. – Київ : Право, 2023. 5. Борисов В. І. Актуальні проблеми кримінального права України. – Харків : Право, 2022. 6. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України / за ред. М. І. Хавронюка. – Київ : Юридична думка, 2024.