Proceedings of the International scientific and practical conference ―Synergy of Modern Science and Education‖ (June 12-14, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – New York, USA, 2026. - 145 p.

78 духовного зростання через три базові орієнтири: христологічний (орієнтація на Христа як на ідеал майбутнього людини), пневматологічний (розуміння людини як системи, відкритої до Божественної благодаті) та особистісний (спрямованість на реалізацію особистості як тривалого духовного проєкту) [1,с.284]. У цій системі координат людська особистість розглядається не як готова даність, а як динамічний проєкт, що реалізується через абсолютну онтологічну свободу та універсальну відповідальність. Людина покликана подолати егоїзм своєї індивідуальної природи задля досягнення богоподібності. Цей процес відбувається через екзистенційну практику спілкування — як у вимірі внутрішнього аскетичного досвіду, так і в соціальному вимірі (через церковну соборність і євхаристійну єдність), де унікальність кожного збагачує загальну повноту, а ізольованість долається заради спільного буття з Богом та іншими людьми. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Флоровський Г. В. Догмат і історія / пер. з рос. та англ. Київ : Дух і Літера, 2019. 392 с. 2. Лосський В. М. Нарис містичного богослів’я Східної Церкви. Догматичне богослів’я / пер. з фр. Київ : Видавничий відділ УПЦ, 2011. 384 с. 3. Майєндорф І. Християнське таїнство пастирства / пер. з англ. Львів : Свічадо, 2015. 168 с. 4. Яннарас Х. Свобода етосу. Нариси християнської антропології / пер. з новогрец. Київ : Дух і Літера, 2021. 288 с. 5.