Proceedings of the International scientific and practical conference ―British Ukrainian Academic Congress‖ (June 19-21, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Manchester, United Kingdom, 2026. - 122 p.

96 високий рівень тривоги, депресії, соматизації, фобічної тривоги та обсесивно-компульсивних проявів, а також значну поширеність надмірної нервово-психічної напруги [3, с. 45]. При масштабному аналізі результатів емпіричних досліджень було виявлено збереження неврологічних та нейрокогнітивних симптомів навіть через 12 місяців після перенесеної інфекції [5]. Найчастішими проявами були втома, порушення пам’яті, головний біль, запаморочення, розлади сну, а також тривога і депресія. Крім того, значна частка пацієнтів продовжувала страждати від порушень нюху та смаку, що свідчить про тривале ураження нервової системи після COVID–19 [5] . Приєднання COVID–19 у пацієнтів із міастенією гравіс призводить до вираженого прогресування м’язової слабкості, розвитку дихальної недостатності та погіршення клінічного перебігу захворювання [4, с. 25]. Серед факторів ризику несприятливого перебігу визначено старший вік, тривалість захворювання, ожиріння та супутню соматичну патологію [4, с. 25]. На основі узагальнення результатів наведених досліджень можна стверджувати, що неврологічні аспекти постковідного синдрому характеризуються значною клінічною різноманітністю та охоплюють ураження як центральної, так і периферичної нервової системи. До найбільш поширених проявів належать головний біль, запаморочення, порушення нюху і смаку, когнітивна дисфункція, зниження пам’яті та концентрації уваги, хронічна втома, розлади сну, тривожні та депресивні стани. У частини пацієнтів можуть виникати тяжкі неврологічні ускладнення, зокрема цереброваскулярні події, енцефалопатії, енцефаліти, аутоімунні полінейропатії та синдром Ґійєна- Барре. Зафіксовано також деструктивний вплив COVID–19 на перебіг наявних неврологічних захворювань. Сукупність цих проявів свідчить про системний характер ураження нервової системи та необхідність тривалого неврологічного спостереження за пацієнтами після перенесеної коронавірусної інфекції. Таким чином, постковідний синдром є складним мультисистемним станом, у структурі якого неврологічні порушення займають одне з провідних місць. Їхня висока поширеність, тривалий перебіг та потенційний вплив на когнітивне, емоційне й фізичне функціонування людини визначають необхідність подальших досліджень механізмів розвитку та вдосконалення підходів до діагностики, профілактики і реабілітації таких пацієнтів. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Баля В. М., Марченко А. С., Бобро Л. М. Неврологічні ускладнення постковідного синдрому. Current Challenges of Science and Education : Proceedings of the V International Scientific and Practical Conference. Berlin, 2024. С. 56–58. URL: https://repo.knmu.edu.ua/items/e6a11c15-796e- 49bb-8aef-6a465295cc7f (дата звернення: 16.06.2026). 2. Кожина Г. М., Лещина І. В., Самойлова О. В., Бережний Г. Г., Могилка О. П. Патопсихологічні особливості емоційних та когнітивних розладів у структурі постковідного синдрому. Медицина сьогодні і завтра. 2024. Т. 93. № 4. С. 45-50. DOI: https://doi.org/10.35339/msz.2024.93.4.kls 3. Лещина І. В. Клініко-психопатологічні та патопсихологічні особливості емоційних розладів в структурі постковідного синдрому. Український вісник психоневрології. 2024. Т. 32. Вип. 2 (119). С. 43–46. DOI: https://doi.org/10.36927/2079-0325-V32-is2-2024-7 4. Марчук М. С., Зінченко М. С., Соколова Л. І. Міастенія гравіс, ускладнена розвитком COVID- 19: аналіз клінічних випадків. Український неврологічний журнал. 2022. № 3–4. DOI: https://doi.org/10.30978/UNJ2022-3-25 5. Boorle N. V. L. D., Kurra N., Gandrakota N. et al. Neurological Manifestations of Long COVID: A Systematic Review (P10-15.003). Neurology. 2024. Vol. 102 (7 Supplement 1). DOI: https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000208321