Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Global Development‖ (June 28-30, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. - Barcelona, Spain, 2026. - 92 p.

88 УДК 069:7.06:659 Стрижова Оксана Петрівна канд. техн. наук, старший викладач Москаль Ольга Миколаївна магістрант Хмельницький національний університет м. Хмельницький, Україна ФІРМОВИЙ СТИЛЬ ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ ВПІЗНАВАНОСТІ ХУДОЖНЬОГО МУЗЕЮ Анотація. Розглянуто роль візуальних елементів фірмового стилю художніх музеїв як інструменту комунікації та популяризації. За результатами аналізу проблеми браку впізнаваності локальних музейних установ, визначено роль візуальної айдентики у створенні сучасного образу такої культурної інституції. Проаналізовано приклади оновлення фірмового стилю українських художніх музеїв та використання ними брендингових стратегій, зокрема формування їх впізнаваної візуальної ідентичності, переосмислення та актуалізація музейної колекції як складової його бренду, а також реалізація комунікативних заходів через зовнішню рекламу, цифрові платформи та міський простір. Встановлено, що поступове впровадження візуальної айдентики через послідовне використання елементів фірмового стилю у рекламних матеріалах, для цифрового та міського середовищ сприяє підвищенню впізнаваності музею, популяризації його колекцій та залученню нової аудиторії. Ключові слова: айдентика, комунікація, фірмовий стиль, художній музей. Відомі світові музеї виконують разом із першочерговою функцією збереження культурно- мистецької спадщині, ще й просвітницьку діяльність, виступаючи осередками комунікації для різних вікових груп відвідувачів. Окрім виставкової діяльності, вони організовують майстер-класи, літературні читання, конкурси та інші культурні заходи, що сприяють розвитку громади та зміцненню соціальних зв’язків між музеєм і відвідувачами, а також створенню нових соціокультурних зв’язків між самими містянами. Однак, проблемою локальних невеликих музеїв є їх недостатня впізнаваність та слабка комунікація з потенційною глядацькою аудиторією. На відміну від всесвітньо відомих музейних установ, такі музеї часто стикаються з низьким рівнем відвідування, однією з причин якого може бути недостатнє інформування населення про власну просвітницьку діяльність та потенціал експозиційних фондів. Ефективним засобом вирішення цієї проблеми є робота із розширення застосування можливостей та фірмового стилю як прояву візуальної айдентики подібних музеїв. Фірмовий стиль це – використання єдиних принципів графічного оформлення, колірних поєднань і образів для всіх візуальних форм комунікування та реклами [3] у будь-якому її прояві – від афіш, білбордів і постерів до сторінок у соціальних мережах. Продумане стратегічне використання фірмового стилю може сприяти формуванню позитивного іміджу та підвищенню зацікавленості аудиторії подіями культурно- мистецьких закладів. В Україні спостерігається тенденція до оновлення підходів до застосування візуальної ідентичності, фірмового стилю, що позитивно позначається на помітності художніх музеїв. Частина з них реалізувала комплексні брендингові кампанії, які супроводжувалися презентаціями та висвітленням у медіа. Інші обмежилися оновленням окремих елементів власного фірмового стилю чи поступово створили та інтегрували новий візуальний образ у свою діяльність. Такі зміни сприяли формуванню сучасного іміджу музеїв та відкрили нові можливості для комунікації з аудиторією. Серед успішних прикладів впровадження сучасної айдентики також варто відзначити Хмельницький обласний художній музей [4]. Реалізація комплексного ребрендингу сприяла формуванню цілісного візуального образу установи та підвищенню ефективності її комунікації з відвідувачами. Розроблена айдентика активно використовується в інформаційних, рекламних та цифрових матеріалах музею – серед яких сайт Хмельницького обласного художнього музею, електронне видання шедеврів живопису, подарункові листівки, афіші та брендована продукція музею (рис. 1). Позитивним є те, що зміни торкнулися не лише візуального оформлення, а й підходів до взаємодії з аудиторією та презентації музейної діяльності [2].