Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (July 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 116 p.

105 режисерського і сценографічного мислення [15]. Ю. Мельничук використовує «концепцію вистави» для позначення переходу від аналізу тексту до практичної перевірки задуму [16]. Н. Донченко й О. Винар описують режисерський задум як синтез метафоричного, просторового, тонального, жанрового і стилістичного рішення [17]. С. Гордєєв трактує цифрові технології як режисерський інструментарій, а не зовнішню технічну прикрасу [18]. Ці приклади показують, що нові терміни виникають разом із трансформацією самої професійної діяльності, тому їх визначення має спиратися на аналіз функції в цілісному постановочному процесі. Мета, об’єкт, предмет і методи дослідження Мета статті - розробити й обґрунтувати концептуально-методологічну модель розширеного термінологічного словника з режисури шоу, визначити межі його предметної сфери, принципи формування реєстру, структуру словникової статті, методи дефініювання, експертної перевірки та цифрового оновлення. Об’єктом дослідження є поняттєво-термінологічний апарат театру і режисури шоу як динамічна міждисциплінарна система. Предметом - принципи й методи відбору, класифікації, тлумачення, контекстуалізації та представлення термінів у галузевому словнику. Методологічну основу становить інтеграція загальнонаукових, лінгвістичних, термінографічних, мистецтвознавчих і емпіричних методів. Аналіз і синтез застосовано для виявлення структури терміносистеми; порівняльний метод - для зіставлення словникових моделей; дефініційний і компонентний аналіз - для виокремлення родових і видових ознак; контекстуальний і корпусний - для перевірки реального слововживання; історико-генетичний - для реконструкції зміни значень; структурно-функціональний - для встановлення ролі поняття у постановці; practice as research - для виявлення знання, що формується у репетиційній і сценічній практиці; експертне опитування та користувацьке тестування - для верифікації статей. Дослідження передбачає не лише опис готового словника, а проєктування повного виробничого циклу: від формування корпусу джерел і реєстру кандидатів до редакційного протоколу, апробації та версійного видання. Саме такий підхід дозволяє перетворити концепцію на практично придатну методику укладання. Режисура шоу як предмет термінографічного опису Для визначення меж словника необхідно насамперед уточнити саме поняття режисури шоу. У цій статті режисура шоу розуміється як вид художньо-постановчої діяльності, спрямований на концептуальну, драматургічну, просторово-часову, виконавську, візуальну, звукову, екранну й технологічну організацію видовищної події для безпосереднього або медіаопосередкованого сприйняття аудиторією. Таке визначення охоплює концертне, естрадне, телевізійне, фестивальне, церемоніальне, мультимедійне, іммерсивне та гібридне шоу, але не розчиняє режисуру у всій сукупності шоу-бізнесових процесів. Запропоноване визначення відмежовує режисуру шоу від суміжних видів діяльності. Вона не тотожна івент-менеджменту, оскільки останній зосереджений переважно на організаційній, логістичній і комерційній реалізації події. Вона не зводиться до технічного продакшену, хоча використовує його інструменти. Водночас режисура шоу не є простим продовженням театральної режисури: вона частіше працює з номерною структурою, музичною драматургією, медіаекранами, трансляцією, великими просторами, прямою комунікацією з аудиторією та складною синхронізацією технічних систем. Ключовим критерієм належності терміна до словника є режисерська релевантність. Технічне поняття включається не тому, що воно вживається на сцені, а тому, що його розуміння необхідне для задуму, композиції, синхронізації, комунікації команди або керування сприйняттям глядача. Наприклад, «медіасервер» є технічним пристроєм, однак у режисерському словнику має пояснюватися через його функцію у відтворенні, маршрутизації та синхронізації візуального контенту. «Таймкод» слід описувати як інструмент часової координації музики, відео, світла, механіки й трансляції, а не лише як цифровий формат позначення часу. Терміносистему доцільно моделювати як ядро і дві периферійні зони. Ядро утворюють власне режисерські поняття: задум, надзавдання, наскрізна дія, режисерський хід, мізансцена, темпоритм, композиція, монтаж, кульмінація, сценічна дія. Ближня периферія охоплює поняття суміжних творчих сфер, які безпосередньо формують художню мову шоу: сценографічний образ, музична драматургія, світлова партитура, хореографічний малюнок, саунд-дизайн, відеоконтент, виконавський образ. Дальня периферія охоплює технологічні й виробничі поняття, що набувають режисерського змісту в системі постановки: cue, show control, tracking, previsualization, virtual production, stage management, playback, intercom.