Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (July 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 116 p.

114 Практичне значення полягає в можливості безпосереднього використання моделі для підготовки реєстру, редакційної інструкції та пілотного корпусу словникових статей. Результати можуть бути застосовані у викладанні режисури, сценічного мистецтва, драматургії шоу, сценографії, аудіовізуального виробництва й сценічного менеджменту; у наукових дослідженнях; у перекладі; у комунікації творчих і технічних команд; у підготовці сценаріїв, експлікацій та production books. Висновки Проведений аналіз засвідчив, що термінологія театру і режисури шоу становить відкриту, історично змінну та міждисциплінарну систему. Її сучасний розвиток зумовлений не лише появою нових іншомовних назв, а й суттєвим розширенням самого предмета режисури. Сучасне шоу поєднує живу сценічну дію, екранні засоби, світловий і звуковий дизайн, мультимедіа, інтерактивні технології, цифрові середовища, сценічний менеджмент та організаційно-виробничі процеси. У зв’язку з цим поняттєвий апарат галузі потребує системного переосмислення, уточнення й доповнення. Українські словникові видання сформували важливу основу для подальшого розвитку професійної термінології. «Словник режисера естради та масових свят» є найближчим профільним попередником майбутнього видання; словник І. Савченко та І. Ліпницької окреслює широке театрознавче поле; праці В. Дятчук і Л. Барабана підтримують нормативний український компонент; дослідження О. Клековкіна забезпечують історико-джерелознавчий вимір; словник П. Паві демонструє можливості концептуального й аналітичного тлумачення театральних понять. Водночас жодне з цих видань не охоплює в повному обсязі термінологію сучасного театру, концертного, телевізійного, мультимедійного, цифрового, іммерсивного та гібридного шоу. Назва «Розширений словник театру і шоу» відображає принципову особливість майбутнього видання. Його завдання полягає не лише в уточненні й систематизації термінів, уже представлених у попередніх словниках, а й у формуванні тлумачень нових понять, що виникли внаслідок розвитку сучасних сценічних і виробничих практик. До словника включаються лише ті технологічні, організаційні та професійні терміни, які мають безпосереднє значення для режисерської діяльності, впливають на побудову сценічного твору або використовуються у комунікації творчої та виробничої команди. Основою укладання словника є інтегративне опрацювання матеріалу, що передбачає пошук, зіставлення, відбір, систематизацію та авторське компонування інформації з різних джерел. Для кожного терміна враховуються наукові праці, словники, навчальні видання, професійні тексти, режисерські експлікації, сценарні й постановочні матеріали, а також сучасні контексти практичного вживання. Зібрані відомості не відтворюються механічно, а переосмислюються й об’єднуються в цілісне визначення, що враховує походження терміна, його сучасне значення, функцію у постановочному процесі та зв’язки із суміжними поняттями. Розширена словникова стаття має будуватися за принципом вибіркової повноти. Її можливими компонентами є коротка дефініція, режисерське тлумачення, функція у театрі або шоу, сфера застосування, розмежування із суміжними поняттями, іншомовний відповідник, історичний чи етимологічний коментар і система перехресних посилань. Однак усі ці елементи не повинні механічно повторюватися в кожній статті. Для усталених і однозначних термінів достатнім є стисле й точне визначення, тоді як нові, запозичені, трансформовані або багатозначні поняття потребують розгорнутого пояснення. Такий підхід дає змогу уникнути інформаційної надмірності та зберегти високу змістову щільність видання, що особливо важливо з огляду на значний обсяг словникового реєстру. Розширений словник доцільно формувати одразу як цілісне видання, що охоплює базову театральну й режисерську лексику, терміни естради, сучасних шоу-форматів, мультимедійних технологій, сценічного менеджменту та виробничих процесів. Внутрішня єдність словника забезпечується спільними редакційними критеріями: точністю, зрозумілістю, нормативністю, актуальністю, професійною релевантністю та чітким розмежуванням суміжних понять. Контроль якості здійснюється шляхом повторного зіставлення кожної підготовленої статті з джерельною базою та всією поняттєво-термінологічною системою словника. Основною формою поширення словника може стати електронне видання, яке забезпечує зручний пошук, тематичну навігацію, перехресні посилання, англійські відповідники та, за потреби, мультимедійне пояснення окремих понять. З огляду на постійний розвиток сценічних технологій і професійної мови електронну версію доцільно оновлювати періодично, наприклад один раз на рік або один раз на два роки. Такі оновлення мають охоплювати уточнення дефініцій, появу нових термінів, зміну нормативних форм, розширення сфери вживання понять і розвиток технологічних засобів. При