Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (July 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 116 p.

84 жартівливу сценку. Порівняння виявляє, що образ створюється системою рішень, а не лише назвою. Для молодших учнів достатньо двох контрастних варіантів; старшим можна запропонувати три версії з подальшим обґрунтуванням найбільш стилістично доречної. Музично-образна імпровізація розвиває здатність переводити задум у звук без попередньо заданого нотного тексту. Ефективними є завдання «Наближення і віддалення», «Діалог високого й низького регістрів», «Від тривоги до спокою», «Дощ починається і стихає», «Два персонажі з різними характерами». Щоб свобода не стала хаотичною, варто встановити одну-дві межі: використовувати п’ять звуків, певний регістр, один ритмічний мотив або заданий динамічний план. Систематична імпровізація сприяє гнучкості й оригінальності музичного мислення [5, с. 5-7]. Міжмистецькі завдання залучають малювання, поетичний текст, пластичний рух, фотографію або короткий сюжет. Їх слід використовувати як спосіб уточнення слухання, а не як заміну музичному аналізу. Наприклад, учень малює не предмет, а лінію розвитку мелодії; рухом показує безперервність легато або уривчастість штриха; добирає до двох частин п’єси контрастні кольори й пояснює, які гармонічні та регістрові зміни зумовили вибір. Мультимодальна взаємодія допомагає виявити, як дитина осмислює часову організацію музики [7, с. 194-199]. Проблемний показ викладача передбачає демонстрацію двох різних виконань одного фрагмента. Один варіант може бути технічно точним, але образно нейтральним, інший - мати виразний напрям і логіку. Учень визначає відмінності, називає використані засоби та пропонує третій варіант. Такий показ зберігає педагогічну роль зразка, але не формує пасивного копіювання. Таблиця 2. Приклади вправ відповідно до етапів авторської моделі Етап Завдання Очікувана навчальна дія Слухаю «Знайди точку зміни» Помітити контраст, кульмінацію, зміну регістру або фактури. Уявляю «Колір, рух, простір» Створити стислий образ, який відповідає характеру звучання. Пояснюю «Доведи нотним текстом» Пов’язати асоціацію з ритмом, інтонацією, динамікою та формою. Виконую «Два образні варіанти» Змінити темп, дотик, баланс, артикуляцію або фразування. Оцінюю «Одна зміна» Назвати вдалий елемент і конкретну мету наступного виконання. Критерії педагогічного спостереження Оцінювання музично-образного мислення не повинно зводитися до правильності словесної відповіді або зовнішньої емоційності виконання. Систематичний огляд критеріїв оцінювання сольного виконання показує, що педагогічні шкали часто поєднують технічні, інтерпретаційні, експресивні та комунікативні параметри, але не завжди враховують рівень підготовки учня [10, с. 6- 12]. Тому в дитячій музичній школі важливо оцінювати не відповідність професійному еталону, а динаміку здатності учня слухати, пояснювати, виконувати й коригувати. Високий рівень характеризується здатністю самостійно визначати образний розвиток, аргументувати його ознаками тексту, внутрішньо уявляти звучання, добирати переконливі засоби, пропонувати варіанти і конкретно оцінювати результат. Середній рівень виявляється тоді, коли учень розуміє образ після допоміжних запитань, але потребує підтримки в доборі засобів або самооцінюванні. Початковий рівень пов’язаний із переважним копіюванням викладача, загальними характеристиками та слабким зв’язком між задумом і звучанням.