Proceedings of the International scientific and practical conference ―Science and Society‖ (July 6-8, 2026) / Publisher website: www.naukainfo.com. – Kharkiv, Ukraine, 2026. - 116 p.

96 структури пацієнта, яка закономірно пов’язує проблеми раннього розвитку з актуальними психотравмуючими обставинами і необхідністю емоційної саморегуляції. 2. Формування набутої патологічної структури обумовлене регресивними тенденціями на ґрунті актуалізації гострим або хронічним стресом архаїчних інфантильних потреб, пов’язаних із прагненням компенсувати негативний досвід раннього дитинства і розвивається у процесі тривалого використання адиктивної поведінки як дезадаптивної копінг-стратегії. 3. Психотерапію узалежнених слід розглядати як комплексний послідовний процес, в якому варто виділити щонайменше три базових етапи: 1) мотивування; 2) припинення адиктивної поведінки і стабілізація; 3) власне психотерапія узалежнення. 4. Психотерапію узалежнення пропонуємо розглядати як послідовне і циклічне перепроходження базових розвиткових позицій в безпечному підтримуючому середовищі терапевтичного стосунку з метою переформатування особистісної структури в напрямку її більшої інтеграції та зрілих, конструктивних механізмів саморегуляції та самореалізації. 5. Створення безпечного терапевтичного середовища забезпечується груповими методами психотерапії з особливою увагою до сетінгу, особливостями якого є обов’язкове дотримання тверезості, а також принципи безумовного прийняття, безпеки самовираження, толерантності, стабільного і надійного стосунку з групою та ведучими. 6. Розуміння психодинамічних механізмів формування узалежнення дозволяє оптимізувати процес комплексної соціально-психологічної реабілітації узалежнених пацієнтів. СПИСОКВИКОРИСТАНИХДЖЕРЕЛ: 1. Організація соціально-психологічної реабілітації узалежнених осіб: науково-методичний посібник / за ред. Старкова Д. Ю., Максимової Н. Ю. Київ: 7БЦ, 2023. 680 с. 2. Лікування розладів, пов’язаних із уживанням психоактивних речовин: посібник Американської психіатричної асоціації: 6-е видання / за ред. Кетлін Т. Бреді, Френсіс Р. Левін, Марка Галантера, Герберта Д. Клебера. Всеукраїнське спеціалізоване видавництво «Медицина». 2024. 1001 с. 3. Фройд З. Вступ до психоаналізу. Нові висновки. Тернопіль: Богдан, 2021. 552 с. 4. Fenichel O. The Psychoanalytic Theory of Neurosis. 50th anniversary ed. London; New York: Routledge, 2016. 742 p. 5. Klein M. On the development of mental functioning. Int. J. Psycho-Anal. 1959. № 39. P. 84-90. 6. Mentzos S. Lehrbuch der Psychodynamik: Die Funktion der Dysfunktionalität psychischer Störungen. 7. Aufl. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht, 2022. 344 S. 7. Nakken C. The addictive personality: understanding the addictive process and compulsive behavior. 2- nd Revised ed. Edition. Center City, MN: Hazelden Publishing, 1996. 144 p. 8. Rosenfeld H. A clinical approach to the psycho-analytical theory of the life and death instincts: an investigation into the aggressive aspects of narcissism. Int. J. Psycho-Anal. 1971. № 52 P.169-178. 9. Кернберг О. Тяжкі розлади особистості. Психотерапевтичні стратегії. Київ: Видавництво Ростислава Бурлаки, 2025. 568 с. 10. Фільц О. (2024). Психотерапія узалежнень (адикцій): ескіз концепції. Український психоаналітичний журнал. 2024. №2(3), с. 90–100. 11. Rutan J. S., Stone W. N., Shay J. J. Psychodynamic Group Psychotherapy. 5th ed. New York: Guilford Press, 2014. 465 p. 12. Yalom I. D., Leszcz M. The Theory and Practice of Group Psychotherapy. 6th ed. New York: Basic Books, 2020. 832 p. 13. Winnicott D. W. The Theory of the Parent-Infant Relationship. International Journal of Psycho- Analysis. 1960. Vol. 41. P. 585–595. 14. Kohut H. The Restoration of the Self. New York: International Universities Press, 1977. 345 p.