Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

146 масонство – все це засоби жидівської агітації в Англії. Жиди завоювали нас своїми ідеями, побудованими на брехні та обмані. Для цього існують в Англії багато інститутів та організацій. Наведу деякі приклади з нашого національного життя. Англійське господарство цілком просякнуте жидівським лихварським духом. Управління фінансами передане в приватні, тобто в жидівські руки. Навіть державний англійський банк не є вже урядовою установою. Інтересам лихварів підпорядковані все сільське господарство та промисловість. Жидівські лихварі мать в Аргентині та інших державах великі грошові вклади, що дають їм лихварські прибутки. Привозячи з Англії продукти з чужих держав, вони ослаблюють англійське сільське господарство. На мою думку, демократія – це влада для жидів і тільки ховається за спиною народу. Тому жиди зацікавлені, щоб в Англії була демократія. Для них демократія – це джерело легкої наживи. Нас учили, що демократія забезпечує свободу, рівність і братерство. Так. При владі демократії перед війною три мільйони англійців мали свободу фізичного та духовного голодування, бо не могли знайти працю. Демократія визнала нас усіх рівними, коли жидівський міністр Хор Беліша закликав нас до непотрібної нам війни. Наше братерство було таке щире, що ми збагачували три мільйони жидів, тоді як три мільйони англійців умирали з голоду. Тепер ми опинилися там, куди нас завело наше жидофільство. Нічим не виправдане, воно дозволило цьому диявольському народові зайняти всі керівні місця та викликати війну. В масонстві я бачу того самого нелюдського жидівського чорта. Масонство ані трохи не ушляхетнило жидівської вдачі. Навпаки, в масонстві жиди знайшли найбільший вплив. Масонство гіпнотизує арійців і вчить їх думати та чинити по-жидівському. Англійська і американська ложі – це, на мою думку, кубла сучасної світової війни. На жаль, ми в Англії не чули про мирні пропозиції Фюрера, про німецку згоду на порозуміння, про бажання співпрацювати з англійським народом. Жидівська преса старається затаїти ці історичні події. Якби наш нарід не тримали в темноті, жидівським паліям війни не вдалося б втягти нас у війну. Але тепер уже пізно. Хоч я і багато моїх