Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

147 товаришів знаємо вже більше, ніж перед війною, англійський нарід ще й тепер, як і раніш, не знає, що його справжній ворог – жид [6]. Своєї крові вони не проливають. Автор О.А.Д. (Нове Українське Слово. – 1942. – № 102 (117), 6 травня). Берлін, 7 квітня 1942 р. Під час перебування в Лондоні американського рабина Абби Гіллеля Зільвера було вирішено сформувати окремі жидівські полки, які боротимуться під жидівськими прапорами. Ці полки мають вирішити долю цієї, викликаної жидами, війни. Знову ніби відживають спроби реалізації старих планів, що досі існували тільки на папері. Жиди твердили, що ще під час першої світової війни існували жидівські легіонерм і «жидівські бойові формування», які успішно боролися побіч регулярних військ і навіть мали великий влив на наслідки світової війни. У дійсності ж історія цієї війни нічолго не знає про існування жидівських військових частин. Існували тільки жидівські мародерські банди, які гандлювали поза фронтом, виконуючи заповідь Талмуду: «Коли йдеш на війну, йди останній, щоб повернутися одним із перших». Відколи на Палестину був даний Британії мандат, жидівські осередки в Лондоні й Америці чимраз голосніше домагалися від британського уряду організації жидівської міліції. При цьому вони не переставали сподіватися, що до майбутньоїдержави будуть приєднані Йорданська та Сірійська області. Хоч британсько-жидівський уряд досі дуже сприяв цим планам, проте вони лишалися тільки на папері, головним чином тому, що існування жидівських легіонів викликало б великі заворушення серед робітництва. На початку цієї війни знову порушено питання про жидівський легіон. У липні 1940 року провідник ревізіоністів Жаботинський зажадав організації окремої стотисячної жидівської армії, яка мала боротися під британським командуванням проти Німеччини. З цього плану, звичайно, нічого не вийшло. Крім кількох тисяч жидів, які досі служили в англійській, польській або французькій міліції, жидівська армія ніде ще не виступала, хоч на формування її витрачено багато часу і слів.