Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

173 або Унтермейер для того, щоб нацькувати його на війну, й що коли б це вдалося при відповідних обставинах, хоробрий, але несвідомий вояк США застрілив би єдиного сина пана Брамзінг або пані Кнотерих, все для вищої честі жидівства, до якого належить також ця жінка, яка-б вона не була мяка і жалюгідна. Характерно, що про кожний захід, який ми застосовуємо проти жидів, можна другого ж дня прочитати в англійських і американських газетах. Отже, ще й досі жиди мають у своєму розпорядженні таємні зв'язки з ворожими нам країнами і використовують це не лише для власної справи, але й для всіх важливих оборонних справ імперії. Отже, ворог живе серед нас. Що ж може бути більш важливим, ніж зробити йог охоч би зовні помітним для кожного громадянина? В перші дні після ведення жидівської зірки підвищився попит на берлінські газети. Кожний жид, який повинен був вийти на вулицю, дістава собі газету, щоб соромливо прикрити свій знак Каїна. Коли це було заборонено, можна було подекуди побачити жидів на вулицях берлінського західного кварталу, де вони виступали в супроводі чужоземців – не жидів. Такі жидівські прислужники повинні були також претендувати на жидівську зірку. Ті аргументи, які вони наводять для виправдання своєї провокаційно поведінки, завжди одні і ті ж: жиди, мовляв, також люди – нібито ми запевняли у чомусь протилежному і нібито це не стосується так само і бандитів, насильників дітей, злодіїв і сутенерів, з якими ми зовсім не бажаємо прогулюватись по Курфюрстендамм – ваш знайомий жид, мовляв. Пристойний жид, – а такий жид знайшов дурного і позбавленого інстинкту гоя, який вважав його пристойним! – я, мовляв, знаю цього жида багато років, – ніби це підстава бути для жидів своєрідним почесним ескортом. Жиди бачать потроху, що вони залишені на самих себе, і пробують вдатися тепер до нового трюку. Вони знають в нас добродушного німецького Міхеля, який завжди готовий охоче забути все заподіяне йому лихо за одну сантиментальну сльозу: раптом виникає враження, що берлінські жиди складаються лише з втішних малих дітей, які повинні зворушувати своєю дитячою безпорядністю, та старих, слабих жінок. Жиди виставляють