Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

174 вперед ти, хто викликає співчуття. Цим вони можуть спричинити короткочасне збентеження у деяких простаків, але не в нас. Вже лише заради них ми повинні виграти війну. Якщо б ми її програли, то невразливі, добропорядні жидівські громадяни перетворилися б на диких вовків. Вони б кинулися б на наш нарід, наших жінок і дітей для такої помсти, яка не має ще прикладів в історії. Так вони зробили в Бесарабії та балтійських державах, коли в цих країнах запанував большевизм; а там ні народи, ні уряди не заподіяли їм ніякого лиха. Ми не можемо спинитися в нашій боротьбі проти жидівства, навіть не зважаючи на те, що ми цього зовсім не хочемо. Жидів треба відокремити від німецького народу, бо вони шкодять нашій національній замкненості. Коли ми, німці, взагалі маємо фатальну ваду в нашому національному характері, то ця вада є надто велика забутливість. Ця вада свідчить саме про нашу людську порядність і широкий розмах, але не завжди про нашу політичну розсудливість і розум. Ми вважаємо всіх людей за таких добродушних, як ми самі. Зимою 1939-40 року французи загрожували розчленувати нашу державу, так, що ми й наші сімї стояли б в чергах перед їхніми польовими кухнями, щоб одержати миску теплої їжі. Наші війська за 6 тижнів повалити Францію, і тепер можна бачити по шляхах німецьких вояків, які роздають хліб та ковбасу голодним французьким жінкам та дітям, а паризьким біженцям дають бензин, щоб вони якомога швидше повернулися в свою столицю і мали там змогу хоч частково відновити своє цькування проти німеччини. Такі вже ми, німці. Наша національна доброчесність є одночасно національною вадою. Ми і не хотіли б бути іншими, і коли наша, відома усьому світові довірлива наівність не робить ніякої великої шкоди, то проти цього теж нема чого сказати. Але вже Клоппток дав нам добру пораду не бути надто справедливими і не вважати наших ворогів досить благородними, щоб вони могли бачити, які гарні є наші вади. Ці слова стосуються також нашого ставлення до жидів. Тут поступливість є не тільки слабкістю, але забуттям своїх обовязків і злочином проти державної безпеки. Бо жиди тільки мріють про можливість заплатити кровю і терором за нашу нерозумність. До цього