Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

216 до нього жидівських композиторів типу Мейтуса, Вілінського та інших безсоромно спотворювали скарби народної творчості українського народу, і не тільки українського, а й російського, молдавського та інших. Диву даєшся, читаючи на сторінках того ж журналу, що навіть така бездара, як Ізабелла Овадіс, «переважно працює над обробкою українських народніх пісень». Жидівська капела «Евоканс» теж любила співати українських пісень, вибираючи. без ніяких обробок, пісні жидівського «колориту». Разом з тим українським і російським композиторам на численних творчих нарадах, лекціях тощо пропонували широко використовувати мелодії жидівських пісень (звичайно. в кращому разі «пропонували»). В результаті час від часу з’явилися деякі твори українських і російських композиторів на жидівські теми. Але не завжди звучали ці теми так, як того хотіли жидівські критики, теоретики типу Гозенпуда. Наприклад, талановитий композитор А.І.Корольков змушений був використовувати жидівські мотиви (інакше він був би просто «антисеміт» і таке інше), але використав він їх у своїй сюїті як їдку, гостру сатиру на жидівство, на його культуру. Це й тоді розуміли критики а la Гозенпуд, якого досить яскраво характеризує його стаття «Ріхард Вагнер». В брудних нападах на титана німецької музики цей жалюгідний дегенерат слиняво мимрив: «Рука Вагнера анонімно випустила людиноненависницьку брошуру «Єврейство в музиці». Жидівський патріот «Гозенпуд» не може, при всій своїй обмеженості, відкинути геніальність Р.Вагнера, але й тут вихід знайдено: «Вагнер – дрібна людина». Що й казати, брудна рука жидівства, підла і підступна, завжди і скрізь замірялася на все святе, на все, що їй протидіяло, на все нежидівське. І нам зрозуміло, чому цей «критик» оголосив геніального німецького композитора- поета дрібною людиною. Зрозуміло, чому свої брудні руки жидівство простягало на народнє мистецтво, українське, російське та інших народів. Тепер волею і силою народу Великонімеччини ці огидні руки перебиті і назавжди позбавлені змоги фальсифікувати українську пісню [1].