Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

220 «zydzi u panow poaredowali majetnsci, browarni, gorzalni, mlyny, pasieky…» і що «kozacy nie mogli tego znosic…» Сам Богдан Хмельницький у своєму закличному листі 1648 р., вказуючи на жидівські кривди, як на прояв крайнього поневолення козаків, писав, що українців «покинено на самоволю королівських урядників і, що найбільше годі терпіти, на визискування від жидів». Кривоніс у листі до Заславського вважає жидів за головну причину повстання: «Жидів зволь ваше милосте, до Висли завернути, бо та вина від жидів зачалася, вони то і вас з розуму звели». Чаша народного горя переповнилася вщерть, і поневолений жидами нарід повстав під проводом гетьмана Богдана Хмельницького проти своїх гнобителів. У думах маємо заклики до боротьби проти жидів: «Ей, козаки, діти друзі! Прошу вас добре дбайте, Од сна вставайте, руський оченаш читайте, На славну Україну прибувайте, Жидів-рандарів у пень рубайте, Кров їх жидівську у полі з жовтим піском мішайте, Віри своєї християнської у поругу не подайте!..! Жиди боячись народного гніву. народної розправи за всі вчинені ними кривди, збираються на сейм у Білу Церкву. «… Тоді обізветься один жид Оврам (У того був невеличкий крам – Тільки шпильки та голки. – що ходив поза Дніпром та дурив козацькі жінки): Ей, жиди ж ви, жиди-рандарі, Як із Низу тихий вітер повіне,