Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

222 Та не довга була ця перемога. Українське селянство та козацтво знову опинилося в неволі, знову польські пани та жиди панували над пригніченим народом, поки знову не вибухло нове повстання – Гайдамаччина. Ще з більшою жорстокістю помстилися гайдамаки над жидами та ляхами. В 1768 р. запорожець Максим Залізняк з благословення ігумена Лебединського монастиря Мелхиседека Значко-Яворського організував із повстанців справжнє військо. Із цим військом він рушив на Жаботин, Смілу. Черкаси, Корсунь, Богуслав та Лисянку. По дорозі він винищував панів та жидів і збирав до себе нових повстанців. Так дійшов він аж до Умані. Тут до Залізняка прилучився начальник надвірних козаків сотник Гонта, який не захотів іти проти свого народу. Бурхливі події Гайдамаччини, що з надзвичайною силою поетичного таланту описав Шевченко у своїй поемі «Гайдамаки», відбилися також у численних історичних піснях. Ці пісні оспівують славних гайдамацьких ватажків та їхню винищувальну війну з жидами та поляками. «Збунтувалась Україна, попи і дяки: Погинули в Україні жиди й поляки». В піснях про Гайдамаччину найяскравіше показані картини народної помсти, жорстокої кари, що її зазнали жиди за столітні знущання над українським народом. «Та ходить Швачка та по Хвастові та у жовтих чоботях, Ой, вивішав жидів, ой, вивішав ляхів та на панських воротях». Залізняк разом з Гонтою здобувають Умань і знищують там усіх жидів та ляхів: Залізняк разом з Гонтою здобувають Умань і знищують там усіх жидів і ляхів: «Як вдарили з семи гармат у середу вранці, Накидали у годину жидів повні шанці». Жорстокі розправи над жидами описано в багатьох піснях: «Прославився на Вкраїні козаченько Гонта, Що сажав на кілля рядом поверх плота. Що Гонта та Швачка в неділеньку вранці Виробляли на ногах червоні сап’янці».