Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

229 З інших характерних прикмет жидівства народні прислів’я й приказки відзначають нечупарність, нехлюйство: «Так зателіпався, як жид» або «Такий чистий, як жидівський пантофель». Брудний жид має свій неприємний специфічний запах. Від бруду він часто хворіє на шкіряні хвороби: коросту, сверблячку («пархи»), «Багатий, як жид пархами», «Тішиться, як жид паршами», або «Жид, який умитий, а все від нього пархами воняє». Відзначимо ще одну рису жидівського характеру – боягузтво, полохливість, відсутність відваги. Численні приказки і анекдоти про жидів вказують і на цю рису. «Відважний, як жид у танці». Подаючи таку негативну характеристику жидів, прислів’я застерігають людей від співробітництва з ними, бо людина, що довго перебуває в жидівському оточенні, сама псується: «Хто три роки служив у панів, а три у жидів – того лиш би повісити». Жид завжди лишиться жидом, ніколи не може змінити свою природу на краще: «З ворога примиреного, з жида хрещеного, з вовка годованого добра не буде». Виявом крайньої антипатії до жидів є приказка: «Жида не май за людину, а козу за худобу». І навіть у нещасті, в біді не треба рятувати жида, бо, врятувавшися він не віддячить добром, а навпаки буде гнобити свого визволителя. «Жид – коли впав, хай лежить» – лаконічно висловлює свою дум нарід. Жидівське панування досягло свого апогею в СССР. Слово «жид» було суворо заборонене. Отже пригноблений нарід не міг висловлювати про жидів своїх думок. Про то, нові прислів’я і приказки про жидів існують, хоч вони ще не записані, не зібрані. Вони відбивають нові явища у суспільному житті. Коли жиди захопили в свої руки всі державні установи, коли скрізь запанувало жидівське засилля, народилася відповідна приказка: «Роза із Совнархоза, Хава із Комздрава, Шльома із Воєнкома і я братом делегатом». Таку характеристику жидів подають українські народні прислів’я, стисло, узагальнено формулюючи ті народні погляди і думки, що виробилися в результаті багатовікового народного життєвого досвіду [4].