Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

230 Автор І.Н.І.К.Т. « Сучасні селянські частушки про жидів». (Нове Українське Слово. – 1942. – № 61 (76) 18 березня). Совєтські фольклористи, друкуючи тендеційні вірші, написані окремими невдалими поетами-комсомольцями. видавали їх без ніякої підстави за сучасний фольклор. Штучно створюючи без участі народу так звані «народні» пісні про «батька Сталіна», ці горе- фольклористи не помічали справжніх народніх пісень, в яких правдиво відбивалася жахлива дійсність кривавої жидівсько-сталінської епохи. Серед фольклорних жанрів останнім часом особливо популярні дуже поширені коротенькі пісні, так звані частушки, відгукуючися на всі події сучасності, частушки мають певний публіцистичний характер, певну політичну спрямованість. Невеличка збірка частушок, записаних на Київщині, дає цікавий матеріал для характеристики становища селянства. поневоленого жидо-большевиками. Кривавий сталінський терор здійснювався через державну установу НКВД, в якій і законодавцем, і виконавцем був жид, цей «Blutjude und Volkstyran»: Українець іде, навіть дише тихо. Бо в жидів в НКВД буде йому лихо. Люди, що попадали в НКВД, зазнавали тяжких знущань від жидів-слідчих, жидів- катів: Новий чиновник пливе й гойдається, А жиди в НКВД з нас знущаються. Той, хто попадав у НКВД, рідко виривався з міцних жидівських пазурів, а коли й повертався, то із слідами тортур: Пив я чай увесь час з сухарями, Із ЧК повертався з пухирями. Всю владу над поневоленим народом захопили в свої руки жиди-комісари: Ой машина свистить і обдає паром. Був раніш паршивий жид, – зробивсь комісаром. І не тільки міста загарбали жиди в свої лапи. Панували вони і на селі в колгоспах.