Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

71 розширення свого загального розвитку, задоволення своїх духовних попитів, а лише до того, щоб якось обдурити свого вчителя або професора, «проскочити фуксом», «скласти іспит на арапа», одержати кращу оцінку без будь-яких власних зусиль. Закінчивши ж школу, він за всяку ціну намагається влаштуватись якнайвигідніше, обов’язково в столиці або іншому великому місті, і коли він, наприклад, інженер, то в правління якогось тресту, або в наркоматі – канцелярія приваблює йог куди більше, ніж виробництво, до якого він не має ніякого інтересу і на яке йде лише з примусу. Значна частина учнівської молоді у совєтів бере участь у комсомолі. Але які мотиви вступу до комсомольської організаці? Лише дуже невелике число комсомольців іде до організації з переконання, з більшою чи меншою вірою у справу, з інтересом до ідеологічної і практичної сторони політичної діяльності. Це в переважній більшості «спадкові комуністи», сини й дочки привілейованої касти – членів партії, командирів червоної армії, «командирів промисловості» тощо. Такі «дворяни від комунізму» не уявляють собі можливості жити поза партією, і для них комсомол був лише необхідним етапом на шляху до партії, засобом до політичної кар’єри, яка була змістом усього їх життя. Переважна ж більшість комсомольців вступали до організації або по інерції, або з суто практичних міркувань [16]. Юдейське виховання совєтської молоді. (Нове Українське Слово. Київ. – 1942. – № 187 (202), 14 серпня). Одна колишня комсомолка розповідає: за комсомольським статутом косомольцем міг бути кожний, хто має 15 років і визнає програму і стату комсомолу. На ділі ж справа прийому в комсомол була значно складніша. Не кожний юнак або дівчина, що мали 15 років і бажали вступити до лав комсомолу, міг би стати комсомольцем. Для цього треба було мати ще більшу кількість знаймих серед «комітетчиків» та «активістів», треба було, до того ж, не мати заарештованих НКВД батьків або родичів, так само як і не мати родичів за кордонів, - на юдеїв останнє правило не поширювалося, бо кожний з них мав там родичів – чи то (найбільше) в Америці, чи десь в іншому місці. Якщо кандидатові бракувало одної з цих необхідних умов, прийом його до комсомолу дуже ускладнився, а то й зовсім був