Коваль Г.П. Євреї на сторінках українських газет періоду нацистської окупації в 1941 – 1942 роках / Геннадій Павлович Коваль. – Миколаїв: Іліон, 2019. – 266 с.

73 комсомолі були різні гуртки, але вони мали сугубо офіційний характер: кожний гурток міг працювати лише під суворим наглядом комсомльської організації та шкільної адміністрації, за певною програмою і затвердженими планами, а це позбавляло гуртки всякого інтересу до них і робило їх лише звичайним додатком до нших видів шкільної або комсомольської діяльності. Гуртки, які викликали у молоді хоч якийсь інтерес, були поодинокими винятками. Буденністю, пошлістю просякнуті також і розваги совєтської молоді. Вони позбавлені найменшого нальоту поезії, юнацької романтики. В 20-х роках у совєтській літературі дуже популярним було оповідання «Без черемухи», яке найкраще показує одну сторону побуту совєтської молоді – стосунки між юнаками різної статі. Це оповідання викликало потім жорстокий опір офіційної критики і було заборонено для читання, заборонено саме тому, що тут цілком правдиво відбиті норови майбутніх будівників комунізму в справжньому їх вигляді, без ніяких прикрас. «Без черемухи» проходили не лише романи совєтських юнаків, а й усі їх молоді дні!.. Коли на початку 30-х років стався загальний поворот в офіційній совєтській ідеології, він захопив також питання побуту сім’ї, розваг тощо. В 20-х роках для комсомольця або комсомолки вважалося неприпущенним і компрометуючим захоплюватися, наприклад, танцями або цікавитися поезією, співати пісні про «кохання, місяць і зорі» тощо. Єдиним мотивом для поезії визнавали «оспівування» фабрики, заводу, взагалі виробництва, а все інше вважалося «буржуазними забобонами». Буржуазними забобонами вважали таакож і кохання, і сім’ю та інше. В 30-х роках цьому надають не тільки індульгенцію, а й починать до певної міри культивувати це. При цьому, через те, що все в совєтському житті й побуті робилося зверху і набувало офіційного характеру, і тут не обійшлося без необхідного бюрократизму; мало не порядком комсомольської дисципліни совєтські юнаки повинні були навчатися танців, відвідувати маскаради, улаштовувати вечірки, читати вірші і співати любовні романси… З усього цього в побуті совєтської молоді найбільше прищепилася любов до фокстроту, який, не зважаючи на буржуазне походження, користувався в неї особливою популярності [18].