Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ на дорогу. Хатнє збіжжя повиносили в поле за село й повикидали. Худобу продавали по карбованцю-два за одну. Один продав свою корову за 80 копійок. Всі поспішали; була чутка, що Іпокентій збірае людей перед страшним судом, щоб всих очистити. Почали очищатися од власности. Зьїхалися до Балти з подільської, бесарабської й херсонської губернії, купили квитки й поїхали в олонецьку губернію до „білого сонця", де буде друге „Пришестя". Невдача у Київі вплинула на них гнітюче – стали похмурі, сумні. До сторонніх ставляться обережно, в розмову всупають неохоче. Відповіді суворі, або іроничні. „За словом Божим їдемо" – казав Яків Чабан, суворий селянин із тираспольського повіту. „Ти не проживеш без їжі, а ми без Духа Святого. Отець Інокентій приїде до Балти і всих нас забере з собою до білого сонця, де довічні криги на землі і де можна збагнути благодать Божу. Тільки знає Дух Божий та Илля пророк, коли прийде царство небесне." (За Иллю пророка вони вважають Інокентія). В „Русск. Вед." була висловлена думка, що проповідь Інокентія має такий успіх і так захоплює селян через те, що Інокентій промовляє до них відомою їм мовою. Російської мови вони не розуміють; знають трохи українську, а молитви читають та євангеліє – молдаванські. „Нам ніколи не читали євангелія" – казав той же таки селянин. „Через що не читали? Через що нам не казав ніхто так про добрі вчинки, як казав Інокентій? – Все одразу стало нам ясно. По селах люде перестали пьянствовать, красти, битись; почали робити добро"... Можна сміливо одповісти на такі запитання: через те, що ніколи слова євангелія, слова проповіді не доходили до них рідною мовою. Інокентій може інстинктом натрапив на певну стежку до душі і до розуму селян, заговоривши з ними рідною мовою. І це може найбільша причина'" до того, що Інокентій так скоряє собі темні душі селян. 166