Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ вони ходили босими в широких штанях, полежували в холодку на веранді, на розісланому килимкові і їли кябаб та шовковиці. З розвитком, в останніх двох десятках років, татарського національного капиталу, наплодилось чимало татарської інтелігенції: кожна татарська фірма має до десятка стіпендіатів, котрі за її кошти учаться в вищих школах. С.Порубайміх [1]. 1.Рада. – 1913. – № 36, 13 февраля (26 лютого). Татарський культурний рух на Кавказі. ІІ. (Пресса і театр). Я уже висловлювався в попередньому листі, що кавказькі татари в минулому були під великим впливом перської та фарсидської культури, особливо останньої. Які були освічені люди, крім мул, то задовольняли свої духовні потреби фарсидською літературою. У фарсів такі були значні поети, як Саади, Фардази, Гасріс і багато дрібних, але згодом цей народ занепав і перестав витворювати культурні цінности. Настав довгий антракт. Ні на фарсидській мові нічого не зьявилось, ні на провінціальній. – Тілько років сорок тому почав у Тифлисі Гасак бек Мамедов видавати татарську газету на азабейдржанській, то б то, провінціальній мові. До 1902 р. не було постійної татарської періодичної преси; одна газета заявлялась друга зникала – наступав чималий антракт, потім знову народжувались газети, і знов зникали. Аж 1902 року в Тифлисі почала виходити „Шарк Рус“, а потім в Баку в 1905 році відомим літератором-публіцистом і філософом Алібеком Гусеін Заде в співробітництві з Ахмед бек Агаєвим та инш. засновується татарська газета „Гіят“ (життя). Багацько до цього часу татарських газет і журналів через всякі хатні, а найбільше через незалежні причини, зникало, але враз народжувались нові і так тягнеться без перерви до цеї пори. 202