Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ Тепер видаються в Баку на азаберджанській мові дві щоденні татарські газети: національно поступовий і демократичний „Ікбал“ (благоденствіе) і бульварного напрямку, заснований, на комерційних підвалинах, а „Садай Хак“ (колос істини). Крім щоденних татарських газет, в Баку виходить літер.-науков. і публіцистичний двохтижневик „Шела ла“ (водоспад). Виходив і жіночий журнал „Ішік“ (світ), але за браком коштів зник. У Тифлисі і до цього часу виходить і користується значним успіхом юмористично-сатиричний журнал „Малла Несредін“. Що торкається техніки і змісту татарської періодичної преси, то вона ще далеко не високої вартости. Автори гоняться за зразками європейських росповсюджених газет, захоплюються високою політикою, а на свої болячки мало звертають уваги; національними питаннями не цікавляться, а через те це питання ніколи не обговорюється в увесь зріст на сторінках преси кавказьких татар. В росповсюдженні татарської періодичної преси все-таки помічається значний поступі Ікбал" почав друкуватись з 700 примірників, а тепер дійшов до 4.000 „Садай Хак“ з 500 до 2.000. Видавнича діяльність на азабейрджанській мові за останні роки теж значно поширилась: видають підручники для шкіл, орігінальну популярну літературу і широко користуються перекладами. З російських письменників найчастіше перекладають твори Л.Н.Толстого і Гоголя, з європейських Віктора Гюго, Шекспіра та инш. По своїй вдачі татарська публіка страшенно сантіментальна і не вибаглива що до театрального мистецтва; дуже любить вона жалібні драми та опери. Для прикладу наведу таку пригоду: Одного разу коло 11 год. вечора йшов я в товаристві татарського інтелігента повз мечеть, – вікна на вулицю; чуєм у мечеті плач-ридання, заглядаєм у вікно; там сидять старі сивобороді патріархи-діди і так середні поважні чоловіки, а на кафедрі мулла щось росказує. Я питаю товариша, що це значить? Він поясняє мені: що це мулла росказує своїм слухачам про муки якого-небудь імама (апостола) і от слухачі плачуть, та ще й як плачуть! гудуть, як малі діти! Це 203