Коваль Г.П. Із життя недержавних націй / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2020. – 303 с.

Коваль Г.П. ІЗ ЖИТТЯ НЕДЕРЖАВНИХ НАЦІЙ доводиться, тільки догадуватись. Коли до всього та додати ще згадку про єдність і неподільність держави й ту вузькість, з якою звичайно бюрократія розумів ці останні два терміни (це-б-то як асиміляцію), то представникам недержавних націй у відповідь на національну «программу» премьєрову лишаеяься тільки стиснути плечима. Націоналістам і правим партіям не було жадної рації радіти з туманної національної програми премьєра. Люде, що звикли, без сорома казка, виступати завше одверто в справах національного гніту, партії на прапорі яких ганебними літерами написано: Росія тільки для русских (великоросів), цілком зрозуміло, занепокоїлись, почувши, що представник уряду уникає докладного й виразного зазначення способів проведення в житія свого отого „первенства русской народности и веры православной». Не те бажали почути од премьєра всякі Маркова, Балашови, Савенки й инші людожери. Перед очима їм замиготіла небезпека втратити своє значіння, свій вплив на державні справи. Цідим рядом хоч і безглуздих, але запальних промов вони накинулись на премьэра за його ніби-то „отрицание своего гозударственного долга“, “отрицание исторических прав русского народа“, за його „безпринципное крохоборство и расшаркивание передь грядущим великим Хамом – революцией“. Проливши жалобну сльозу з приводу завчасної смерти П. Столипіна, Савенко з великим захопленням завзявся навіть навчити премьера, як треба провадити російську національну політику, – та до речі вже дав і вичерпуючу характеристику, зоолоогичного націонализму який, на думку героя ,хорошо сшитаго фрака“ повинен бути альфою й омегою тієї політики. І це все тоді, коди, власне, все зосталося, як і раніш було, коли всі ознаки сучасного політичного життя не дають найменшого приводу п.п. націоналістам і правам лякатись, що пануючий досі курс буде одмінено. Не дипломатично 62