Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

254 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 устрій Польщі до дня 20 лютого 1919 року. Тоді то т. зв. Законодатний сойм (у відріженні від т. зв. Конституційних соймів), зложений з колишніх виключно послів парламентарних установ Австрії, Німеччини і Росії, прийняв «малу конституцію». «Мала конституція» у своїй першій статті затверджувала надалі Пілсудського на становищі начальника держави (відкриваючи законодатний сойм Пілсудський склав свою владу в його руки), але вде всі дальші статті були зроджені з думки, щоб Пілсудського позбавити всякої фактичної влади. До того часу Пілсудський мав диктаторську владу: він іменував по своїй подобі уряд, затверджував закони та оголошував їх у формі декретів, перед ніякою установою за свою політку не був відповідальний… Тимчасом права більшість законодатного сойму нічого у світі так не лякалася, як диктатури Пілсудського, нікого теж у світі так не ненавиділа, як Пілсудського, начальника власної держави! Отже «мала конституція» сувереном держави виразно визначувала – сойм; начальник держави був відповідальний перед соймом нарівні з іншими міністрами; закони проголошував не начальник держави, тільки маршал сойму з контрасигнатою голови ради міністрів та дотичного ресортового міністра; за начальником держави залишалось щоправда право покликувати новий уряд, але з застереженням, що це має ставатись «упорозумінні зі соймом». Стосування у практиці цієї конституції, головно останньої згаданої клявзулі, виглядало так, що «суверенні посли» з маршалом того сойму Войтіхом Тромпчинським на чолі застроїли і зогидили життя тому Пілсудському, якого народ тільки що витав як творця і будівничого держави. Забава у піжмурки з Пілсудським ніби повинна була припинитися з хвилиною вирішення нової, тривкої, конституції, себто 17 березня 1921 року. Але законодатний сойм так засмакував в ній, що штучно продовжив свою каденцію аж до другої половини 1922-го року, себто до часу вирішення виборчої ординації та розписання перших виборів. Літом того року боротьба між соймом та начальником держави дійшла була до шпилю: з початком серпня димисіонував під натиском Пілсудського уряд Поніковського, а боротьба за нового кандидата, за інтерпретацію слів конституції про «порозуміння з