Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

292 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 мертва установа, яка ніякої ролі у польській державі не відіграла. Після травневого перевороту цей комітет скасовано. А всі меншиневі справи перенесено до міністерства внутрішніх справ, де створено окремий відділ для справ національних меншин у політичному департаменті. Перший міністр внутрішніх справ після травневого перевороту, ген. Казімєрж Млодзяновський, покликав комітет (назвиська його членів вже вилетіли з памяти) які мали скласти «мінімальну програму розвязки меншиневої проблеми». Довідалися про це ендецькі посли й у вересні 1926 року висловили Млодзяновському недовіря. Після нього прийшов вже ославлений Складковський, який ніякими плянами й програмими вже не цікавився і «мінімальна програма» світа Божого не побачила. З реорганізації. Переведеної Бартлем і Млодзяновським, у спадщині черговим урядам і меншинам залишився той меншиневий відділ у внутрішньому міністерстві і його кацик – Генрих Сухенек. Він вийшов теж із «двійки» і спершу виявляв лібералі стичні тенденції. Згодом щораз більше підлягав правим і чисто поліційним впливам. До того людина мало освічена та страшенне брусовата не розумів взагалі політичного підходу до меншиневої проблєматики та ні одної проблеми за кільканадцять літ свого урядування не розв’язав, дарма, що всі меншиневі справи фактично сцентралізував у своїх руках, роблючи залежним від опінії міністерства внутрішніх справ (відділу для справ меншин) полагоду якої-небудь справи якої-небудь меншиневої установи, чи навіть окремих громадян-неполяків у якому-небудь іншому міністерстві. Відійшов Сухенек у «стан спочинку» десь у 1936 чи 37-му році у зв’язку зі скандалічною аферою свого брата, колишнього шефа слідчої поліції у Станиславові, якого він, один із варшавських володарів, перепхав був до православної консисторії у Варшаві, у характері… правного дорадника («юрисконсульта»). Того «правного дорадника» арештували здається під закидом участи у куплі-продажі розводів, і п. Сухенек з МСВ (мін. внутр. спр.) був страшенно згірчений на режім. Другою людиною, що найдовше трясла міністерством внутрішніх справ, як його директор політичного департаменту, був Генрик Кавецький, який ще у 1935 році разом із мін. Косцялковським робив