Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

294 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 ні одної меншини, що знаходилась у Польщі – нічого поза поліцією не знав і не бачив. Клясичний для ментальности такого міністерського достойника був наскрізь провокаторський «документ», що його рідний брат Жиборовсьбкого, посол у соймі, оголосив як велику сенсацію: терористично-революційна відозва, як буцім то зладили, підписали й кольпортували українські посли з УНДО! Фальсифікат був такий зрештою недоладний, що його безумовний фактичний автор, директор департаменту, швидко відпекався, скинувши вину на свого брата, як «жертву фальшивих інформацій»!... Жахливий балаган на відтинку меншиневої політики у Польщі доводив до ріжних парадоксальних явищ. З одного боку існувала система строгої централізації і ніби все залежало від міністерства внутрішніх справ, з другого боку бували воєводи, ба навіть старости, які – знаючи, що у міністерстві нема ані людей з головою на карку, ані ніякого пляну політики, не оглядались зовсім на Варшаву та ставали кациками на локальному терені, вироблювали собі у без критичній пресі марку «послідовних державних мужів» та найдовше втримувалися на своїх посадах. Такими двома кациками в ділянці національної політики був напр. воєвода Гражинський на Шлеську та воєвода Юзевський на Волині. Хотів – було – ним стати у Львові ген. Токаржевський, як комендант УІ корпусу, але підставив йому ногу у Ридза Сміглого шкільний товариш цього останнього, воєвода Білик, який вправді сам правити не вмів та обмежувався до забігання ласки у всіх можливих груп місцевого польського громадянства, але з генералом владою ділитися не хотів… Чи дивуватися, що серед таких відносин проблема національних меншин у Польщі ставала щораз безнадійнішою та що єдиним вирішним чинником у тій політиці була шовіністична вулиця, якої проводирі жили дружньо з начальниками воєвідських виділів безпеки і мали на них безпосередній вплив?! Чи дивуватися, що нерозв’язана проблема національних меншин стала одним із головних товчків, що штовхнув Польщу до упадку! [12]. Нічого не дати, все відібрати.