Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

300 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 шкільництва, як на свою заслугу. Коли серед польських політиків і державних діячів були люди, які свідомо обріхували й обманювали власних товаришів в уряді, польських патріотів-державників, коли хотіли вдарити українців, то що ж казати про їх поведінку безпосередньо супроти ненависної нації! Клясичним покажчиком польської національної політики була справа українського університету: 8 українських катедр і 4 доцентури, на львівському університеті зперед світової війни – скасовано відразу. Згодом привернено одну одніську доцентуру! Катедру української літератури введено окремим розпорядком міністра освіти на три роки пред вибухом війни, але до останнього часу її не урухомлено! А в статтях 24 – 26 закону з 26.ІХ.1922 сказано чорним по білому, що «найдальше до двох літ» має повстати українських університет на терені одного з трьох східно- галицьких воєводств! Обіжником з 2,ІІІ. 1924 року заборонено вживати у школах терміну «український». Офіціяльним терміном залишився теж і до останнього часу термін «русин – руський». У Галичині були самі русини, але важко було русинами називати автохтонів Волині: вони вже звалися українцями. Зате між Галичиною і Волинню створено «сокальський кордон», який мав служити на те, щоб не допустити, щоб Волинь «заразилася» гальцтким українським «шовінізмом». Очевидно, ціль була та, щоб не дати змоги львівським українським централям діяти поза трьома галицькими воєводствами: у 1934 році відірвано від зв’язку з Ревізійним Союзом Українських Кооператив 430 кооператив, що їх завдяки РСУК-ові засновано, та піддано польському ревізійному союзові. Мітичних 2-ох чи 5-ти народніх шкіл на Волині, зазначених в офіціальному звіті, ніхто не міг ніде віднайти, а на Поліссі і Холмщині не було ні одної української школи. Зате родовід гуцулів вивели від готів, поліщуки стали «тутейшими», а на Лемківщині творено окрему лемківську мову і націю: лемківський «Буквар» та лемківські «Читанки» заведено тому, о шкільним товаришем міністра внутрішніх справ Пєрацького був москвофіл Гнатишак з Криниці, який переконав міністра, що Лемківщиною можна знаменито напакостити українцям! І не з державної потреби та конечности, а з охоти пакостити українцям, з чисто негативі стичного гону, діялися всі інші великі