Коваль Г.П. Польща – сторінки історії / Геннадій Павлович Коваль, – Миколаїв – 2021. – 423 с.

301 Коваль Г.П. Польща – сторінки історії. 2021 переслідування і мали шикани. До перших треба зарахувати земельне законодавство, а головно закон з 15.УІІ.1920, 28.ХІІ.1925 і 14.ІУ.1937 та ще більше земельна практика, яка спершу допускала 5 % покупців-українців, потім фактично ані одного відсотка! Лише 1.І.1923 р. скольонізовано у самій Сх. Галичині ок. 200.000 га землі, а на всіх українських землях 445.000 га! До великих речей належала цілком божевільна політика супроти молоді, які не давали ніяких легальних можливостей виладновувати природний молодечий темперамент («Пласт» розв’язано у 1930 р.), якій не давали змоги навіть історії вчитися у середній школі рідною мовою, ані студіювати у рідній високій школі, ані організуватись у власних академічних товариствах. Малими, але безугавними шиканами були ті спорадичні вуличні погроми, що йшли під опікою поліції (головно осінь 1938 р.!), заборона будувати український театр, вивласнення «на військові ціли» (на будову одного відділу львівської політехніки!), єдиного українського спортового майдану, площі «Сокола Батька» у Львові, яку 40 літ викуплював увесь український нарід своїми друбними складками. Кількасот українських священників дістало судові засуди на високі грошеві кари або на в’язницю в ославлених «мертикальних» процесах (за вписування метрик назвиськ з закінченням «сякий» або «ич», замість «скі» і «іч». Вічно йшли шикани у справах мови, надписів, пашпортів, пресової цензури. Найвищого церковного достойника, найвищий авторитет в українському народі змішували з болотом (виступ посла Войцєховського проти митр. Шептицького та безупинна кампанія польської преси проти св.. Юра і всього гр..-кат. Духовенства). Кожний конструктивний здобуток українців був гаслом до алярмів про «українську небезпеку». А всі спроби довести до якоїсь злагоди конфлікту кінчилися повною невдачею – з польської вини. Як ці спроби виглядали? [13]. Спроби порозуміння та їх невдача. 12). 20 літ перманентно існував у Польщі стан напруження між польською владою і польським народом, як експонентами держави, та всіми непольськими народами, як